Глава 38

☆ Сабріна Кавінскі ☆

Колись хтось говорив, що життя не має ціни. Його не можна купити ні за які гроші й продати також не можна. Та, якщо ви думаєте, що життя не можна купити чи продати. Ви дуже помиляєтесь. В більшості випадків багаті люди купують життя, совість і честь бідніших, а то й обмінюють це все на дорожчі речі, що в сучасному суспільстві важать набагато більше, ніж це. Ви спитаєте, яка ціна людського життя? Будете сміятися... Іноді його можна купити за декілька доларів, або виграти в казино.

Ні, володіти чиїмось життям — це не значить жити вічно. Це значить вирішувати, скільки проживе людина, життям якої ви тепер володієте. Яким буде її життя? Вона вбиватиме, продаватиме наркотики чи щось ще гірше? Це все вирішувати вам. Це своєрідний бізнес, проте, на жаль, заробіток в ньому вимірюється не доларами й не євро, а кількістю життів, які знаходяться під твоїм контролем і кількістю тих, кого ти вже віддав до рук смерті.

Я ніколи не рахувала того, скільки мені платять за одне відняте життя в багатія, честь якого вже давним-давно покинула, до того моменту, поки не зрозуміла, що з часом  лише більше стаю схожою на тих, кого ненавиджу. Так, можливо, і не рахую скільки платять, проте чудово рахую скільки років дадуть, якщо раптом спіймають... Мабуть, тієї кількості вбивств цілком можливо вистачить на довічно.

Зараз, твердо тримаючи в руках зброю, я лише з усмішкою згадую вчорашню розмову. Все-таки якими ми були дурними, коли вирішили, що Керол не приведе за собою хвіст.

✧Вчора. За 14 годин до цього✧

Впевненість — це єдина наша валюта, яку ми можемо виміняти на стабільність. Жодні гроші не гарантують нам безпеки, проте лише один наш впевнений крок може змусити задуматися ворогів про те, що, можливо, просто зараз вони ідуть в обійми смерті.

— Ми маємо поговорити про завтра, поки воно не настало, адже потім говорити про це буде вже пізно...

Кріс взяла до рук чашку з напоєм темно-коричневого кольору. Не схоже було на те, що вона збирається його пити, адже кава занадто гаряча. Її цікавив сам процес. Процес прокручування повної чашки з гарячим напоєм, який може вмить обпекти руки. Погляд дівчини був зосереджений на стіні й вже за мить я була більш, що вона готова повністю заперечити мою точку зору, але помилилася.

— А що говорити про завтра? Ми просто прийдемо, просто вб'ємо і просто заметемо сліди. Ми діятимемо за планом трьох "просто", але з одним недоліком... За вбивство цієї простолюдинки нам не заплатять. Ми не будемо в виграші.

Емма простягає ще чашечку кави Раяну і мені. Мушу визнати, що я люблю цей напій в рази сильніше, ніж Кріс і для того, щоб дати відповідь мені не потрібно прокручувати склянку в руках. Хоча зараз я і розумію, що то був один з небагатьох випадків, коли це варто було зробити.

— Це все не так просто... Ми просто проявимо милосердя — допоможемо їй померти. Всі мають подумати, що бідна Керол, засмучена власним вчинком, не витримала мук совісті. Наша бідна дівчинка блукала містом і ненароком заблудила на руїни, на яких колись її знайшли... Побачила поліцію, визнала власну приреченість і зістрибнула з даху багатоповерхівки.

Раян поглянув на мене. Мабуть, в його голові промайнула думка про те, що щось в цьому плані не так і так просто не буде, проте тоді його слова і запитання не справили на мене жодного враження... Я хотіла закінчити... Я хотіла голови Кена, і те бажання було в рази переконливішим, ніж всі зауваження.

— Ти говориш, що всі подумають, що вона сама зістрибне з даху багатоповерхівки, але хіба це в'яжеться з образом Керол, який ти створила? Дружина Чарльза буде першою, хто захоче "поглянути в очі потенційній вбивці"... Що тоді? Вона зрозуміє, що ця Керол зовсім не та, що посміхалася їй за столом, і тоді в неї зародиться підозра того, що вбивця все-таки ти, а в Батлера буде привід для того, щоб на весь світ оголосити, що вельмишановний кілер "SK" - дівчина.

Довкола запанувала тиша. Здавалося, що кожна з нас розумів, що Раян має рацію, але разом з тим з кожною хвилиною ще більше розуміли, що іншого вибору в них немає, адже тепер я з ними в одному човні й тонути сама не збираюсь рівно настільки, наскільки не хочу топити їх.

— Ніхто не говорив, що все буде так ідеально... Будь-який план має шанс на провал. В будь-якому випадку наше головне завдання зробити так, щоб Керол замовчала навіки, а робити цього по добрій волі вона не стане. З цією метою я назначила їй зустріч на виїзді з міста, в руїнах старих будинків... Там мало людей і, якщо вона приведе за собою хвіст, в нас буде більше часу для того, щоб замести сліди. Якщо за нею буде слід, то байдуже на ідеальний план... Ми вб'ємо всіх без виключення...

Моє останнє речення схоже неабияк сподобалось Кріс, адже на її обличчі одразу засяяла хитра посмішка. Вона поглянула на мене, а потім впевнено промовила:

— Якщо чесно, то я цілком і повністю за план "Вбити всіх"... Ми спрацюємося. Сподіваюся лишень, що вона не притягне з собою Батлера, адже його вбити не вийде, бо ми дамо поліції привід думати, що він має рацію, шукаючи жінку, а не чоловіка... Вони почнуть копати... Якщо він там буде, йому треба дати можливість переконатися в тому, що через нього помирають люди. Якщо він розумний, то хоча б на час відступить, а ми виграємо час... Завжди мріяла погратися з таким сексуальним поліцейським...- вона закусила губку, накрутивши локон свого рудого волосся на пальчик, додала: - Хоча з іншого боку красунчиків завжди було жаль вбивати... Але він стане винятком. Ще ніколи не вбивала поліцейських заради розваги...

Емма лише похитала головою. Схоже ця жінка звикла до подібних розмов від рудоволосої Кріс. Ще б пак, живучи тут, звикнеш до всього і не важливо чи то звуки пострілів, чи то розмови дівчини, яка схоже ніколи не чула про цензуру.

— Кріс, ти лише нещодавно говорила, що не будеш сприймати власних жертв, як об'єкт сексуальних фантазій, адже їх все одно доведеться прибирати...

Кріс сперлася об спинку стільця, розправивши плечі, а потім промовила: