54.

За наступні кілька днів, Євген справді нарив разом із людьми Маркіяна багато цікавого про Вальдемара та Мелісу. Тепер не виникало і найменшого сумніву, що цю історію вони ретельно спланували. Але одне спантеличувало: якщо було цілком зрозуміло для чого це «дорогоцінному» кузену, то мотиви «мачухи» були таємницею під сімома печатками. Зраджувати Генріху, підставляти його сина і заради чого? Адже за шлюбним контрактом, в разі розлучення, вона залишалася біля розбитого корита.  

Ліна вже готувалася, до того, що їй доведеться довго та нудно слідкувати за Мелісою: міняти перуки, ходити слідом в темних окулярах  й вигадувати, як не «засвітитися» біля її дому. Але виявилося зовсім нецікаво. Один-єдиний торгівельний центр, спортзал, та кабінет персонального  косметолога з сучасними процедурами «краси» – це були постійні місця, де проводила свій час Меліса. І коли Ліна вже занудьгувала та не чекала нічого цікавого – з’явився Вальдемар.

Замість звичного маршруту додому, Меліса після косметолога заїхала у невелику кав’ярню, куди за кілька хвилин під’їхав і «любий родич». Ліна приготувалася спостерігати через велике вікно романтичне воркування коханців, а стала свідком, якоїсь незрозумілої драматичної сцени з різкими рухами та емоціями, де й близько не пахло зефірним сюсюканням чи пристрастю. За кілька хвилин Вальдемар, незважаючи на бурхливе з’ясування відносин, вийшов з кав’ярні із задоволеною пикою, а Ліна побачила, як Меліса почала витирати очі. Тут огида до цього кабана  пересилила всі інші емоції й вона абсолютно не аналізуючи, що робить пішла до мачухи Євгена. 

– Як ти можеш мати щось цим придурком? Та це ж огидна свиня, яка переживає лише за свій зад! Поміняти Генріха на таке! Та Кощій набагато більше схожий на чоловіка ніж це опудало!

Ліна очікувала на обурення, або на якусь іншу стандартну реакцію ображеної коханки, але Меліса витерла сльози.

– Кощій?

– Генріх.

– А, зрозуміло. То ти у справі до мене? Чи так –  побазікати про переваги "Кощія" над Вальдемаром чи може навіть Євгеном?

Ліна миттєво зорієнтувалася й сіла навпроти.

 – Я хочу почути твої пропозиції, щоб знати чи варта шкура вичинки .

Меліса підняла насмішкувато брови.

– Хочеш підловити і записуєш? Це не безкоштовна інформація.

Ліна зняла куртку і демонстративно вимкнула телефон.

– Я готова оцінити товар.

Вона говорила й відчула себе  такою крутою, як у якомусь пригодницькому чи шпигунському фільмі, а її самооцінка вперлася головою в стелю кав’ярні.  Меліса ледь посміхнулася і написала помадою на серветці суму. 

– Це євро. 

Ліна навіть не моргнула й кивнула, а Меліса продовжила.

– Коли я їх отримаю, тоді буду готова надати офіційні свідчення про погрози та шантаж Вальдемара, якими він примусив мене знищити репутацію Євгена.

Ліна зробила ділове обличчя.

 – Я зрозуміла, і ти їх отримаєш. Тепер я слухаю, чи це варте того.

 – Пів року тому Генріх вирішив розлучитися зі мною. Видно підрахував, що шлюб зі мною більше не вигідна для нього справа.

Меліса іронічно скривилася,  відпила кави та продовжила.

– Я довідалася про це від Вальдемара.  В разі розлучення за шлюбним контрактом, я нічого не отримую крім невеликої суми відступного. Тому він примусив мене до цієї справи, використовуючи шантаж стосовно моїх витрат на культові вінтажні бренди на аукціонах.  Вальдемару потрібно було усунути конкурента в гонитві за спадком, а мені – погасити борги та проценти на них. Як ти кажеш: «Шкурка варта вичинки». І не дивися так на мене: у кожного свої маленькі слабкості. – засміялася Меліса, побачивши ошелешене обличчя Ліни. – Але з’ясувалося, що Вальдемар – підлий мерзотник, який скористався з моєї безвихідної ситуації, а тепер відмовився від своїх обіцянок. А я хотіла закрити борги,  пройти курс лікування свого шопоголізму та жити далі спокійно. Але тепер завдяки йому я опинилася в скрутній ситуації без копійки у кишені.

Меліса вже не посміхалася, а на її очах були сльози. Ліна відігнала співчуття.

–  Ти ледь не зруйнувала життя Євгену..

–  Чим? Генріха практично силою змусили визнати сина й він робив усе, щоб довести  його нікчемність. Для нього Євген – лише іграшка до пори до часу, а далі отримав би синуля добряче прискорення під зад. До цього вже йшло. Крім того, якби не з’явився такий спосіб усунути конкурента на спадок, то хто знає, на які методи ще  пішов би Вальдемар. Ти навіть не уявляєш про які гроші та статки тут йдеться. А люблячий батечко не те, що  про охорону, а про якогось зачуханого водія не потурбувався для сина, такий Євгеній для нього цінний.  Конкретні докази планів Вальдемара, я  надам за обговорену суму, так само як і офіційні свідчення.

– Вальдемар твій коханець?

– Ти жартуєш? Не бери приклад із дурнуватої Інги. – тон та сміх Меліси абсолютно спростували таку підозру.

Ліна зітхнула й  почала вставати.

– Гаразд, я передам твої слова Євгенію і він з тобою зв’яжеться.

Меліса лише знизала плечима.

– Тільки не затягуйте, це не у ваших інтересах – я на днях лечу в Мілан і не знаю, коли повернуся.