53.

Євген зустрів Мелісу на порозі будинку, де була її невелика квартира-студія, яку їй ще на початку сімейного життя подарував Генріх. Вона абсолютно не знітилася, а в її голосі було лише байдуже роздратування:

– Як вже мене дістали Бергери. А тобі, що потрібно від мене?

Реакція жінки спантеличила Євгена, але вже за секунду його накрило обурення:

– Потрібно? Мій батько вважає мене  твоїм коханцем, позбавив спадку й викинув зі свого життя, а для всіх навколо – я мерзотник.

Меліса підійшла до Євгена впритул, поглянула трохи зверху. Її золоте волосся розвівав холодний вітер, а на щоках був легкий рум’янець. Трішки примружившись вона сховала руки в рукавах своєї розкішної шуби і насмішкувато посміхнулася.

– Вважають? Я тебе прошу, не сміши мене. Для свого батька ти і так був чиряком на дупі, бракованим слизняком, який не має і близько бергерівського стержня. Тому питання копня під зад від люблячого татуся вимірювалося лише часом. А про мерзотника.. Спитай про це твоїх дівчат, яким ти пудрив мізки й пропонував фіктивні стосунки. Тут тобі привіт від Віоли. І взагалі, котику, у тебе, що почався склероз від потрясіння й ти забув, як ми зустрічалися у лісових будиночках, та вибирали білизну для наших романтичних  зустрічей?

В очах Меліси було стільки знущання, що Євгена пересмикнуло.

 – Ти про що?

– Про те, скільки я ще цікавого можу розповісти про твої подвиги біля мене у суді, спільним знайомим, а може й журналістам, якщо ти зараз не пропадеш з-перед моїх очей.

– Яким журналістам? Які подвиги? Це ж все брехня!

Дихання Меліси, здавалося, опалювало.

–  Горобчику, ти забув, яке твоє прізвище і хто твій батько? Щоб перемити йому кістки конкуренти роками шукали матеріалу, а тут такий шанс – недолугий синочок звабив мачуху та  загадив бездоганну репутацію майже святого Генріха. До речі тут є камери, тому відео нашої зустрічі теж може стати черговою сенсацією. Що ти вибираєш: я висну тобі на шиї, а ти відштовхуєш свою нещасну коханку, вона падає й боляче вдаряється головою, в тоді приїздить швидка, поліція. Чи ми пристрасно цілуємося й це відео на суді та в жовтій пресі теж б’є рейтинги та полірує до блиску роги нашого любого Генріха?

Євген миттєво зрозумів масштаби  історії і різко відступив на два кроки від Меліси.

–   Ну, ти гадина…

Хижа, холодна посмішка з’явилася на обличчі Меліси.

– А інша твого батька й не зацікавила б. Слизняк. – і зі зневажливою посмішкою пішла до своєї автівки. 

Євген дивився їй вслід, згадував свою матір, і несподівано йому стало майже шкода батька.

Ліна слухала розповідь Євгена про розмову з мачухою і на її обличчі була така суміш емоцій, що незрозуміло, що переважало: огида, співчуття чи..  захват.

– Де твій батько-сухар знаходить таких жінок? Я думала йому до вподоби тихі ляльки без розуму та уяви, а у них така хватка, як у бульдога, а у фантазіях в досягнені свого: «Тисяча і одна ніч» відпочиває! Меліса варта свого коханця Вальдемара. Можливо, тобі краще звернутися за допомогою до професіоналів?

Ліна підлила Євгену чай, а він не міг відірвати від неї очей. Дівчина сиділа на дивані трішки розтріпана після сну в блакитній піжамці й була така зваблива в своєму коротенькому топику та шортиках, що які вже там думки про професіоналів та Меліс!

 – Ти мене чуєш? – трохи насмішкуватий голос дівчини првернув Євгена до реальності.

Він винувато посміхнувся, а Ліна продовжила:

– Треба діяти швидко, по гарячих слідах. Можливо зателефонуєш до Луки? Я так розумію, що хоча він і не твій друг, але з Вальдемаром та Магдою у не найкращих відносинах.

–  Я не хочу ризикувати.

Побачивши здивування в очах Ліни, пояснив.

– Лука не має секретів від мого батька. А я не хочу, щоб він знав про моє розслідування.

Потім Євген поправив волосся дівчини і взявся за чай.

– Але їм недовго залишилося скалитися – я вже звернуся за допомогою до Маркіяна. Я йому довіряю: він занадто принциповий, щоб використати проти Генріха матеріали про походеньки Меліси, й моя доля йому небайдужа, що він не раз доводив. В нього, якраз є на підхваті кілька потрібних людей. Правда трохи незручно вийшло, бо вони раніше розслідували махінації Генріха та Луки. Але це професіонали і їм байдуже де і в якому напрямку рити – такий їх хліб.

– Ну, що ж тоді залишилося лише чекати.

Євген труснув головою.

 –  Ти ж знаєш, що чекати не в моєму стилі. Я поки що сам перевірю, кілька готелів, де начебто зависав із Мелісою.

Ліна посміхнулася й підморгнула:

 – І не в моєму. Я теж трішки поспостерігаю за нашою красунею.