50.

Ліна прокинулася пізно. Відкрила очі й поглянула на годинника — був уже полудень, а вставати не хотілося, і не тому, що не було настрою чи особливо втомилася на корпоративі. Просто досі відчувала обійми Євгена й не хотіла руйнувати цієї магії. 

Вона повернулася додому вчора із Крафтами, Євген теж поїхав до себе, а не став залишатися на вечірці, яка вже перетворилася на запальну дискотеку під керівництвом професійного діджея. Ліна абсолютно не ображалася за відмову Євгена запросити її на «чай». І зніяковіння теж не відчувала. Лише тривогу за сьогоднішню його розмову з батьком. А ще тепло від того, що Євген справді відчуває до неї значно більше, ніж звичайну пристрасть. І їй уже було відверто байдуже, що там мало відбуватися в центральному офісі, вона була цілком на боці цього чоловіка, який так її кохав. Ліна аж зашарілася й глибше залізла під ковдру, потягнулася й зрозуміла, що хоче дві речі: кави й зателефонувати до Євгена.

Але на кухні замість кави її чекав неприємний сюрприз – Рената з таким добрим виразом обличчя, як у Верховного інквізитора на суді над відьмами. Вона капала собі заспокійливі краплі. Побачила Ліну й похитала головою з такою скорботою, що в тієї аж похололо в серці від вигляду завжди незворушної тітки, й вона відразу подумала про найгірше.

– Ренато, щось трапилося із Робертом?

–  Євгеном.

Ліні аж стало недобре. А Рената підсунула їй телефон, де були фото з різних ракурсів Бергера-молодшого та його мачухи біля альтанки.

– Телефонувала Магда. Вона розповіла, що Генріх розлучається, а Євгена батько звільнив і позбавив спадку через недостойну поведінку. Роберт тільки що розмовляв з Генріхом –  він справді розлучається, але про сина, звісно, не став говорити. Сказав, що це не телефонна розмова. Мені так шкода, Ліночко. Про весілля тепер не може бути й мови. Це так мерзенно, такий сором – спокусити мачуху. Так вчинити з рідним батьком, якому стільки завдячує.

– А може, це вона його спокусила? –  кинула Ліна, яку вже відверто дратувала ця історія, яка тепер катком пройшлася по Євгену.

Тітка аж закліпала.

–  Я розумію, Ліночко, що в тебе шок, але хто б кого не спокусив, це справу не міняє. Цю ганьбу, Генріх сину не подарує, а ми з Робертом повністю підтримуємо друга.

–  І долю Євгена вирішили лише ці фото? Це смішно.

Ліна справді не розуміла, як можна було за якимись сумнівними доказами засуджувати Євгена, позбавляти спадку й ганьбити на весь білий світ. Вона ніби зовсім забула про свої нещодавні підозри. Але Рената похитала головою.

–  Там є ще скандальні фото розпусної поведінки Євгена, і Магда говорила про чеки й рахунки, які підтверджують його розгульне життя та розваги з Мелісою. 

– Чеки з рахунками? 

Рената тільки важко зітхнула. Ліна відчула, що ситуація набагато серйозніше, ніж непорозуміння з фото біля альтанки. 

Вона знову взяла до рук телефон тітки, ще полистала фото. Й нарешті побачила славнозвісні  в чанах і навіть трохи розчарувалася: на них по-справжньому був лише один «скандал», і то тепер ретельно  затушований. Ліна відсунула вбік телефон та спокійно поглянула на тітку.

– Я поїду й поговорю з Євгеном сама.

–  Звичайно, люба. Мені з тобою?

Дівчина  спокійно похитала головою.

–  Не варто. – і вкотре зловила здивований погляд тітки.

Ліна взяла таксі та без попередження вирушила до Євгена. По дорозі трохи несподівано зрозуміла, що хвилюється тільки про одне: чи застане його вдома. Коли вона вже під'їжджала  до будинку, то  прийшло повідомлення з невідомого номера: фото розбитого автомобільного дзеркала та підпис: «Сподіваюся, мій новорічний подарунок тобі подобається. Я ж казав, що ти пожалкуєш!» Ліна тільки похитала головою.

Євген виявився вдома. В світлому спортивному костюмі та з напрочуд спокійним обличчям. Він мовчки допоміг Ліні зняти куртку, провів у вітальню й поклав на столик поруч теку, а сам почав готувати чай. Ліна теж без зайвих слів почала гортати. Побачила чеки та рахунки про які говорила Рената. Вони справді вражали, а ось фото –  ні.

Євген поставив чай на столик та сів поруч Ліни. Він дивився на неї так, як підсудний на суддю. Але дівчина навіть не стала долистувати й відсунула теку.

–  Перестарався.

–  Хто? – трохи розгублено запитав Євген.

–  Той, хто зробив таку чудову підбірку. Дуже круто зібрано: як детективами у серіалі. Тільки не врахували дрібнички, які бачила я. Ти рідній матері не захотів оплатити білизну, а у неї навіть третини суми не було, яку ти начебто потратив на труси Меліси. І при таких витратах – дивна річ: жодних прикрас, які ти так  цінуєш, як прояв уваги. А ресторани! Ти любиш просту домашню кухню, або негострі страви із морепродуктів. А напихаючись  такими стравами, як на цих рахунках – ти мав би значно більші габарити ніж зараз, і не танцював би переді мною, як павич. – Ліна навіть посміхнулася з виразу обличчя Євгена. – Та й  місця відпочинку дивні. Чому якісь дикі куточки та невеликі готелі на одну ніч, із оплатою готівкою? Ти навіть у чанах парився з розмахом  в елітному котеджі. А тут, що не можна було зустрітися за кордоном на якому-небудь шопінгу? Я не помітила, що Меліса носить ганчір’я та й ти надаєш перевагу брендам. Особливо  – це стосується взуття. Навіть, якби вас там ненароком і побачили, то це не викликало б таких підозр, як забитий готель незрозуміло де на одну ніч.  І взагалі, я не думала, що Вальдемар настільки ідіот, щоб так видати себе за головою.