17.

Понеділок важкий день, особливо коли в тебе купа проблем. Євгеній Бергер сидів у себе в кабінеті й не міг зосередитися над паперами, які йому приніс Лука по новому проєкту. Думки крутилися навколо несподіваного вечірнього повідомлення. Два рядки і все –  а вони не давали спокою. Меліса... Великі зелені очі, довге золотаве волосся, висока, струнка й абсолютно незрозуміла. Кілька слів, зверхня посмішка, погляд із-під вій… Євген справді не розумів, що в неї в голові та на серці.  Він не відповів на смс  «мачухи»,  бо не знав що сказати, а вона ніколи не писала і не телефонувала двічі. Євгеній гірко посміхнувся: що що, а знаходити проблеми на свою голову  він вмів чудово. Лука тут правий.

Бергер знову спробував зосередитися на документації, але марно.  А тут ще почулося завивання з   конференц-зали. Чоловік, аж вилаяв про себе Люсю з її корпоративом. І хочеться їм? Посиділи б, випили гаряченького, посмикалися б під музику. На чорта дорослій компанії влаштовувати цей дитячий ранок? Віршики, пісеньки.  Ідіотизм. Але ж як підлізла зі своїми повідомленнями під гарячу руку!  А забороняти тепер – гірше для власного авторитету. Євгеній перегорнув ще кілька сторінок, але у конференц-залі вже затупали слони, а потім, щось гучно гупнуло. Бергер  не витримав і вирішив піти розігнати збіговисько по робочих місцях. Нехай тренуються після роботи – точно  азарту й бажання поменшає.

В холі було порожньо, кілька кабінетів відкриті, а там – ні душі. Люблять люди на дурняк отримувати гроші. Євген подумав про батька: у його офісі працюватимуть, навіть коли почнуть падати стіни. Потім пройшов повз замкнений кабінет Луки. Той, традиційно  пропадав у центральному офісі в пошуках нових  замовників. Його енергії та завзяттю могли позаздрити 20-літні.

Несподівано Бергер,   аж зупинився. В порожньому холі були ознаки життя:  за рецепцією принишкла Ліна.  Вона була настільки чимось зайнята, що  абсолютно не звертала увагу, що відбувається навколо. Євген дуже тихо зайшов за  стійку. Ліна сиділа спиною і ні на що не зважала, бо була захоплена планшетом. Бергер обережно нахилився над спинкою крісла, заглянув: дівчина   розглядала фото на… сайті знайомств. Її увагу полонив  доволі привабливий  чоловік з хом'ячками в руках.  Ліна почала набирати текст. 

Євген прошепотів: 

– Напиши, що твоя анаконда зацінила  його хом'яків…

Дівчина  різко підскочила, планшет випав з її рук, а сама вона вдарилася коліном об стіл. Засичала і  ледве не зі сльозами на очах сказала:

– Тебе не вчили, що тихо  підкрадатися із-за спини та підглядати – свинство.

– Я звичайно розумію, що спільний порятунок кошеняти зближує, але не настільки, щоб «тикати» босу і в робочий час влаштовувати особисте життя. 

Ліна сердито глянула на Євгенія й нагнулася за планшетом, але коли підіймалася – гримнулася головою об стіл і вже не стримала сліз. Сіла, однією рукою взялася за  потилицю, а  другою почала витирати очі. Євген розгубився, винувато посміхнувся, дістав чистий носовичок і простягнув Ліні. Вона трохи з недовірою глянула, але взяла. 

– Не думала, що в нас час є чоловіки, які носять із собою носові хустинки. 

– Я останній. – і  засміявся.

Посміхнулася і Ліна. Несподівано Євген зрозумів, що в неї дуже приємна посмішка. А  ще красиві очі й симпатичні вушка.

– Пробач. – торкнувся потилиці Ліни. – Боляче? 

Волосся дівчини було напрочуд приємним на дотик:  м’яким, шовковистим. Євген ніжно провів  по ньому до шиї і навіть не усвідомлюючи, що робить, обережно накрутив пасмо на палець. Потім побачив, як розширилися від здивування очі Ліни, поспішно забрав руку й відчув, як в нього спалахнули щоки та навіть вуха. Трясця. 

– Ні, все гаразд. –  із запізненням відповіла дівчина, а її щоки теж стали червоними.

Два рази по два – трясця. Євген відчував себе повним ідіотом. Хоча в останні дні біля Ліни це його звичний стан. Але зла на дівчину вже не було, тільки легкий сум і якесь підозріле тепло. Євген зітхнув і зрозумів, що повинен чим швидше врятувати свій образ суворого боса. Трохи відкашлявся і його голос набув звичної іронії:

– Чомусь я не здивувався, Гаврилюк, що ви сидите на таких сайтах. В реальному житті, жоден нормальний чоловік не витримає ваш характер. Але розв'язуйте ваші  особисті проблеми надалі в позаробочий час. Бо це може дуже й  дуже вплинути на вашу зарплату. 

Євген не став чекати відповіді дівчини і швидко пішов в напрямку конференц-зали, де хтось вже горлав реп. Але власні слова чомусь не принесли ніякого задоволення, а  пальці досі відчували м’який шовк волосся…

Євген не став витрачати зайвий час на розгін підлеглих. Просто відкрив двері і недбало кинув:

– Бігом по місцях, а то вирахую із зарплати. Надалі співати-танцювати  після  роботи. – і спокійно пішов до себе.

Коли проходив повз рецепцію, Ліна вже відповідала на телефонний дзвінок і   щось записувала. Поглянула на Бергера й швидко відвела погляд, а на щоках знову запалав рум’янець. Євгеній зрозумів, що дуже  жалкує через свої слова про особисте  життя дівчини. Краще помовчав би: тут самому вже потрібно реєструватися на сайті знайомства, а не сипати дурними жартами.