Глава 30

Яйрам сиділа на софі біля ліжка, чекаючи на сина. Вона весь час обдумувала, як краще піднести йому усе, що так сильно терзало материнське серце. 

До покоїв постукали, після чого зайшов Люцифер. 

-Сину, сідай. -навіть не намагаючись тягнути "кота за хвоста" демониця відразу ж перейшла до діла. 

Люцифер сів навпроти матері у зручне крісло біля дзеркала. 

-Ти хотіла мене бачити. Якщо точніше, поговорити про щось. -демон склав пальці в замок та прилаштував руки на кам'яний торс. -Я тебе уважно слухаю. Починай. 

-Мені не подобається присутність Трейсі у нашому крилі! -Яйрам відразу ж почала нападати. Розумала ж, що з демонами не так легко, якщо не ти, то на тебе нападуть. І не важливо що зараз перед нею не ворог, а рідний син. 

-А мені здалось, що особа невизнаної тобі дуже симпатизувала. 

-Так, вона хороша дівчина, до того ж розумна. Але ти забуваєшся в їїприсутності! Ти вічно дивишся на неї, ледь відводиш погляд. Це не добре. Ти знаєш закон рівноваги та правила! Не губи її життя. 

-Я, до твого відому, навіть не намагався затягнути її в ліжко. -Люцифер починав злитись, що навіть у цій розмові він  згадував про неї. Жодна зустріч, жоден дружній діалог та жодна сімейна вечеря не проходила без згадки про ім'я невизнаної.

-Ти змінюєшся, Люцифер. Брітані зовсім вже забув! Вона твоя майбутня дружина, не Трейсі! Ти повинен приділяти їй увагу і... 

-Хто ж обрав для мене таку дружину? Ти? От сама й приділяй їй увагу. 

-Люцифере, замовкни! -Яйрам голосно стукнула рукою по м'якій софі, перебиваючи сина. -Завтра Трейсі покине територію пекла, а ти забудеш про неї. 

-Я навіть не згадував. У нас є домовленість. Це єдине, що нас пов'язує. 

-Коли провідаєш Брітані? -намагаючись більше не говорити про це, Яйрам перевела тему в більш корисне русло. 

-На весіллі. 

-Люцифер! поклич цієї ночі дівчину до себе. Нехай хоч трохи перестане горювати. 

-Причина її горя-Трейсі. Я правильно все розумію? -демониця, погоджуючись, кивнула. -Але чому ж тоді вона раніше не горювала, коли я кожну ніч проводив з її симпатичними подружками, замість того, аби покликати її? 

-Не прикидайся дурнем. Ти все одно, як і твій батько, не проводив з ними більше однієї ночі. Але з Трейсі ти завжди. Ти розплутуєш її проблеми, допомагаєш, намагаєшся бути хорошим при ній і мені здається ти... 

-Мамо, не смій! Навіть не думай! Я цю невизнану придушити хочу. У мене є на неї плани. На майбутнє. Зараз я допомагаю, пізніше-вона. Виправдовуватись я не повинен, навіть перед тобою! 

Уважно послухавши сина, Яйрам зітхнула, намагаючись хос трохи заспокоїтись. 

-Серафим Мітчер знищить тебе, якщо нашкодиш невизнаній. 

-Хто сказав що я нашкоджу їй? Вона все зробить сама. 

-Добре, але більше я не хочу бачити невизнану у твоїх покоях! Тебе ж не хочу бачити біля дівчини! Лише в крайніх випадках, коли її життю дійсно буде загрожувати небезпека. 

-Наша розмова просто в пусту. Ти сказала мене робити те, що я і роблю. Тому варто закінчувати нашу дискусію. -Люцифер вже хотів встати та піти, але Яйрам підійняла руку, змушуючи його зупинитись.

-Брітані на тебе чекає. 

Демон вимучено закотив очі, згадуючи про Брітані, яка мов будяк вічно чіплялась за нього. 

-Я не піду. 

-Чому це? Вона майбутня Правителька пекла! Твоя дружина! Ніхто тебе не просить її люити, але поважати повинен. Якби твій батько поводився як ти, я б давно пішла від нього. 

-Але ж і ти не поводилась як Брітані! Ти була мужньою, боролась за повагу від батька та ніколи не давала йому розслабитись. Брітані лише те й робить, що вічно ниє. Обрали ви мені не найкращу дружину, погодся. -Люцифер закинув одну ногу на іншу та відкинувся на спинку крісла. Декілька секунд подумавши, Яйрам відповіла:

-Але вона буде чудовою Правителькою та матір'ю. ЇЇ з дитинства навчають бути лагідною до дітей та незворушною до грішників. Справедливою до підданих та жорсткою до зрадників. Ніхто з демониць не підходить на цю роль краще, ніж Брітані. 

-Але дружина з неї нікудишня. Хіба що в коханки таку.

-Люцифер! Прикуси язика. І якщо ти такий розумний, то продвинь свою кандидатуру, я тебе уважно слухаю 

Яйрам награно вдала, що дуже уважно ставиться до слів сина, та навіть підборіддя рукою підперла, аби краще почути. 

-Що таке? Нікого не маєш на увазі? Чи може ти зараз думаєш про Трейсі? 

Очі Люцифера вмить спалахнули, але Яйрам до цього давно звикла, на її обличчі жодна мімічна "ниточка" не поворухнулась. 

-Вона тут до чого? -прошипівши, мов змія, демон зіщулив очі, попереджаючи мати про межу, яку вона от-от перейде. 

-А до того, що твоє ставлення до Брітані змінилось після того, як ти став клопотатись проблемами Трейсі. 

-Брітані сама винна! Вона навіть не намагається мене зацікавити чи добитись моєї уваги. Вона вже знає, що я у її рукаві. 

-Так, але ж твоєю дружиною буде Брітані, а не Трейсі, тому зроби ласку та проведи цю ніч з Брітані. 

-А якщо я хочу бути з Трейсі?  -Люцифер знав, чого саме боялась його мати. Боялась, що він прив'яжеться до невизнаної, після чого почне віддалятись від Брітані. Її страхи справджувались, з кожним днем все більше набуваючи загрози. 

-Ти не посмієш. -не так впевнено як намагалась, тихо прошепотіла Яйрам. 

-Чи тобі не знати? Ще й як посмію.

-Вона згубить пекло! 

-Я впораюсь за нас обох.

-Ти перетворюєшся в дурного барана! 

-Зате вільний у виборі. 

-Брітані розумніша.  

-Не на багато.  

-Ти... -обурена такою поведінкою сина, Яйрам ледь дихала, нервово хапаючи ротом повітря. 

-Я. І я тобі скажу дещо, матусю. Запам'ятай це раз та назавжди. Я знаю, що Брітані поскаржилась на мене, але наступного разу скажи, якщо буде нити-може забути про моє існування. Хоче бути поряд? Нехай старається, замість того, щоб сльози лити. А на рахунок Трейсі більше не лізте до мене. Я маю на невизнану деякі плани. Якщо зараз не допоможу, вона не допоможе у майбутньому. Брітані передавай привіт.