Глава 7

7 Глава 
Всі учні школи почали підходити до викладачів та ректора, Трейсі з Емберлі в тому ж числі. Утворивши навколо ректора з викладачами коло, всі почали уважно слухати кожне слово. Трейсі нарешті помітила таких, як вона-без крил. 
-Любі учні нашої школи. -почав свою промову престол Філікс. Ми раді вітати вас у нашій школі. Цього року до нас приєдналось 43 ангели та 26 демонів. Також приєднались невизнані. Нажаль, їх менше, ніж в минулому році. Всього 23 невизнаних. Повторюю те, що чув майже кожен з вас: якщо оцінка буде нижче, ніж 50 зі 100-бальної системи оцінювання, ми викинемо вас зі школи. Отже, любі учні, я не буду багато говорити і бажати вам, всього лише назву ваших викладачів на цей семестр. Четвертий курс-сила Девід. -високий чоловік з білими крильми, з трохи поморщеним обличчям та сивим волоссям вийшов вперед та промовив: 
-Радий вітати найстарших учнів небесної школи. Всіх чекаю через десять хвилин в аудиторії №12. 
Сила Девід став на своє початкове місце, а престол Філікс продовжив: 
-Третій курс-Влада Мора. 
Досить молодий викладач з чорними крильми вийшов вперед та трохи наклонився. 
-Любі учні, якщо ви думаєте, що серед вас я буду виділяти ангелів та демонів-ви помиляєтесь. Всі будуть отримувати такі бали, на які заслуговують. Чекаю вас через пів години в аудиторії №2. 
Влада Мора відступив на декілька кроків назад. 
-Другий курс-початок Ненсі. 
Трейсі не розуміла різницю між: престол, влада, початок, сила і інші. Емберлі, неначе прочитавши це в її очах, тихо прошепотіла: 
-Тобі все пояснять на лекції. 
Вперед вийшла жінка з чорними крильми,  по земним міркам, Трейсі дала їй років 35-40. 
-Другий курс, я дуже сподіваюсь, ми з вами подружимось і мені не доведеться вас карати. Чекаю вас через годину в аудиторії №17. 
-Перший курс-архангел Ана-Марія. 
Цю жінку Трейсі прекрасно знала. Вона навіть трохи зраділа, що архангел Ана-Марія виявилась добрим ангелом. В крайній мірі на перший погляд. Жінка вийшла в перед та мило посміхнулась. 
-Я вітаю нових ангелів та демонів. Я готова вас прийняти не як своїх учнів, а як своїх дітей. Невизнані, не засмучуйтеся через те, що два місяці будете без крил, згодом, ви здасте тест і будете на рівні з усіма. Ангелів та демонів першого курсу чекаю в аудиторії №3 через дві години. Невизнаних без крил через 5 хвилин. А невизнаних з крильми через годину.
-Це вона до мене чи що? -тихо запитала Трейсі в Емберлі. Демониця повільно кивнула. 
-Я тебе проведу. 
Архангел Ана-Марія зробила декілька кроків назад, і престол Філікс закінчив свою промову: 
-Що ж, ви чули своїх викладачів. Можете йти готуватись до лекцій. Всім гарних успіхів у навчанні. 
Від тиші, яка панувала тут секунду тому, не залишилось і сліду. Учні галасували, розмовляли, сміялись і навіть плакали. Якби не їх дивовижна приваблива зовнішність та крила за спиною, Трейсі б давно подумала про те, що це розіграш і вона все ще на землі. Просто живе в кращих умовах і в ідеальному колі особистостей. 
-Ну що ж, -всплеснувши в долоні, почала Емберлі. -мені тільки через годину на лекцію, тому, можу тебе провести до третьої аудиторії. Ходімо. 
Взявши невизнану за руку, демониця, слідуючи прикладу інших учнів, почала всіх розштовхувати, пробираючись всередину школи. Як тільки дівчата зайшли, Емберлі повернула в правий коридор та зупинилась біля третіх дверей з лівого боку коридора. 
-Ну що, люба, -Емберлі мило посміхнулась Трейсі та пригладила довгий хвіст невизнаної. -будь розумницею, не сумуй. Відразу ж як закінчиться лекція, раджу тобі поговорити з архангелом Ана-Марією на одинці. 
-Навіщо? -нічого не розуміючи та починаючи нервувати, Трейсі відмовлялась відходити від демониці. 
-Запитаєш про розклад лекцій і не тільки. Якщо хочеш бути найкращою, то ніколи не повинна запізнюватись. Так тебе автоматично полюбить викладач. А інші невизнані будуть брати з тебе приклад. 
До третьої аудиторії заходили купками невизнані. У кожного був друг, але не в Трейсі. 
-Емберлі, я боюся. -Трейсі всім своїм єством показувала, як сильно не хоче залишатись з ними наодинці. 
-Чому? Вони такі, як ти. Теж жили на землі і у вас буде багато різних тем для розмови. 
-Так, але... я нікого не знаю. 
-Через годинку тут будуть інші невизнані. Ті, в яких вже є крила. Ти знаєш Брайана. Так що розслабся. 
-А якщо до появи Брайана з мене почнуть знущатись? Як колись... на землі. -Трейсі понурила свій погляд в чорні кросівки, Емберлі ж не збиралась здаватись. Вона декілька раз добряче потрусила невизнану за плечі, змушуючи підійняти погляд. 
-Слухай, веди себе так, як вела б кожна демониця. 
-Я не знаю як ведуть себе демониці. 
Емберлі втомлено закотила очі, а потім хижо посміхнулась: 
-Після лекцій відразу ж прямуй в кімнату. Буду тобі давати уроки поведінки демониць. А зараз... 
-Трейсі! -гукнула архангел Ана-Марія. Вона як раз йшла до аудиторії. 
-Добридень. Одну хвилинку. -мило посміхаючись, навіть не питаючи дозволу, просто повідомила демониця. 
Архангел нахмурила брови, але все ж таки кивнула та зайшла до аудиторії. 
-Люба, не питай звідки знаю, потім розповім. Але я знаю що ти п‘ять років займалась стрільбою з лука. 
Трейсі відкрила рота від такої інформації. Напевно після такого вона не здивується, якщо Емберлі скаже, що останнє на сніданок їла невизнана. 
-Порада перша-заходиш з гордо піднятою головою, уяви, що ти готуєшся до стрільби, не поспішаєш, але і довго теж не розходжаєш по аудиторії. Порада друга-якщо зустрінешся з кимось поглядом, спокусливо посміхнись, а потім перша відведи погляд. Порада третя-веди себе високомірно, нехай для тебе це буде важко, але якщо вони побачать, що ти сором‘язлива та добра-заклюють. І на останок не забудь сісти за третьою, четвертою партою. Навіть якщо там вже хтось сидить. Просто сядь поруч. Ніколи не відводь погляд перша. Запам‘ятала? -Емберлі швидко протараторила купу інформації, але на диво, Трейсі чітко пам‘ятала кожне слово.
-Мені час. -прошепотіла невизнана, зробила важкий вдих та доторкнулась до ручки дверей. 
-Давай, маленька, я в тебе вірю. -щирість демониці змусила невизнану повірити в себе. 
«Я не можу підвести Емберлі. Я не можу підвести Емберлі. Вона мені довіряє. Вона вірить в мене! Я не можу підвести Емберлі.» весь час прокручувала в голові Трейсі. Її кістлява рука штовхнула одну половину дверей та, з лівої ноги дівчина почала проходити в глибину залу. Трейсі відчувала на собі обпікаючі погляди, але змушувала себе хижо посміхатись, так само, як Емберлі та Брітані. Змушувала не зупинятись та йти далі. «Не можу! Я зараз зірвусь! Не можу!» аби приховати свою розгубленість вона підійняла руку, провела по довгому хвосту та почала ще більше посміхатись. Перевівши погляд в ліву сторону, зустрілась погляд з симпатичним хлопцем, який, сам того не розуміючи, відкрив рота та навіть не думав переводити погляд. Трейсі так захопилась, що навіть підморгнула йому. Хлопець сором‘язливо почав посміхатись, а хлопці, що сиділи поруч, тихо шептались. 
-Дозволиш? -невизнана зупинилась біля другої парти четвертого ряду, за якою сиділа дівчина в окулярах. 
-Ти... ти... д-до мене? -запинаючись, дівчина дуже здивувалась. Вона навіть не думала, що така як ця, захоче сісти біля такої як вона. 
-Так. -щиро посміхаючись відповіла Трейсі. За її спиною почулись голоси хлопців, інколи вигукували навіть дівчата: «Сідай біля мене!» «Облиш її» «Ми станемо гарними подругами»
Невизнана, вказівним пальцем трохи притиснула окуляри до переносиці та віддвинулась на інший бік. 
Коли Трейсі сіла, то тихо прошепотіла дівчині: 
-Дякую. 
По аудиторії пройшлась хвиля протесту. Всі почали голосно шептати щось. Але це щось було точно пов‘язане з тим, що Трейсі не сіла біля когось з них.
-Тиша, будь ласка! -архангел Ана-Марія голосно поплескала в долоні, змушуючи всіх замовкнути. -Любі невизнані, у нас є рівно година, аби ви запам‘ятали усе, що я вам скажу. Біля кожного з вас стоять ручки та зошити, можете записувати. Періодично можете підіймати руку та запитувати те, що вас цікавить або що ви не зрозуміли. Почнімо? 
Не почувши заперечень, архангел Ана-Марія сіла за великий стіл, а Трейсі швидко розглянула аудиторію. Розміри вражали. За спиною архангела Ана-Марії знаходилась велика шафа до високої стелі з книгами, великий стіл для викладача та 10 рядів парт. 
-Пробачте, -Трейсі підійняла руку. Викладач схвально кивнув, і невизнана відразу ж запитала: -Чому так багато парт? 
-43 ангела, 26 демонів, 23 невизнаних без крил, 58 невизнаних з крильми. Загалом 150 першокурсників. Тому, 150 парт. Зараз деякі з вас сидять по двоє, але через годину я буду кожного на свій розсуд пересаджувати. Також через годину прибудуть інші невизнані, а через дві -ангели з демонами. 
Трейсі слухала її з подивом. «Як можна на одну викладачку скинути 150 учнів?» 
-А ви не боїтесь не впоратись? Або що хтось вийде з під контролю? 
-Ні. -архангел Ана-Марія посміхнулась зовсім не ангельською посмішкою. По спині невизнаної швидко пробіг табун мурашок. -Любі, почнемо. Саме головне, ви повинні знати історію утворення небесної школи. Тому, в нашу наступну зустріч, а вона буде завтра, ви повинні будете підготуватись та розповісти мені усе, що знайдете в шкільній бібліотеці. 
Тема: Іерархія. Чини. 
Запишіть будь ласка. 
-Доки пишете, хочу сказати вам. Тут ви не люди, тут ви божества. Замість того, аби вживати слово «людина», вживайте слово «божество». І замість того, аби вживати слово «Бог», вживайте слово «Шепфа». 
Доки всі старанно записували все, архангел Ана-Марія, попиваючи чай, розслаблено сиділа в м‘якенькому кріслі. 
-Продовжимо. Всього іерархій є три. Але якщо враховувати Шепфа, то чотири. 
Головна іерархія: Шепфа. 
На землі ви його називали Богом. 
Перша іерархія: Серафим, Херувим, престол. 
Серафим-це те ж саме, що права рука Шепфа. Вони вважаються недоторканими, і так, як Шепфа ніхто і ніколи не бачив, вважаються самими головними в цьому світі. 
Після Серафима йде Херувим. 
Херувим-зазвичай найближчі друзі Серафимів. Іноді траплялись Херувими, які правили Цитаделлю. Хоча таке трапляється вкрай рідко. Зазвичай всім керують Серафими. 
Серафимів та Херувимів боженства третьої іерархії ніколи не бачили і не побачать. Друга іерархія бачила, але досить рідко. 
Після Херувима йде престол. 
Престол-божество першої іерархії. На відміну від Серафимів та Херувимів третя іерархія може їх бачити. Ви вже бачили одного престола-Філікса. Він старий, але мудрий та розумний. Він передає інформацію про шкільних божеств Херувимам, а іноді і Серафимам. 
Друга іерархія: господства, сила, влада. 
Господства-зазвичай правлять арміями. Але іноді можуть викладати у школі. 
Після господств йде сила. 
Сила-божества, які служать господствам. 
Після сили йде Влада. 
Влада-зазвичай самі по собі. Їх здавна не влаштовувало прислужувати прислужникам господств. Працюють викладають в школах, виконують міссії та влаштовуються охоронцями школи, пекла та Цитаделі. 
Третя іерархія: початки, архангели/архідемони, ангели/демони. 
Початки-божества, які мають невеличку  владу. Можуть служити в армії, навчаючись бою та обороні, можуть служити в школі. 
Архангели/архідемони-божества, які просто закінчують школу, не будуючи собі кар‘єру. Я архангел, закінчила школу і взялась працювати в школі. Чесно признаюсь, бути архангелом або архідемоном важко. Зарплатня маленька, майже нікуди влаштуватись на роботу не можна. Хіба що в армію Цитаделі йти. 
Трейсі підняла руку, аби запитати в архангела Ани-Марії дещо. 
-Слухаю тебе, Трейсі. 
-А ми хто? 
-Невизнані. 
-Це я зрозуміла. Але який в нас чин. 
Архангел Ана-Марія посміхнулась. З сумом та печаллю. 
-У вас немає чину. Ви ніхто.