Сто днів літа

1. Літо прийшло

Ось і прийшло нарешті довгоочікуване тепло. Вчора був перший, по-справжньому літній спекотний день. Тож можна сказати, що літо починається лише сьогодні. 
Коли я навчався у школі, то літо починалося для мене з того самого дня, коли ми складали останні іспити.
Хоча, так, у школі було всяке. Можна було в середині літа поїхати до трудового табору. І незрозуміло, що це було: літо чи вже школа?
Про це якось іншим разом.
Літо. Літо відчувається у всьому. Варто лише вийти надвір. Все зелене. Квіти жовті, білі, червоні. У парку багато красивих троянд. Вони так пахнуть, що їх аромат відчуваєш ще за кілька десятків кроків. Дівчата фотографуються на фоні червоних троянд. Жінки роблять селфі. Гарно. Для соцмереж, мабуть.
Літо відчувається у всьому. Усі пороздягалися. Майки, футболки, топи, спідниці короткі. Всі ще не засмаглі. Білі ноги. Білі руки. Білі шорти. Білі кеди. Усі намагаються якось причепитися.
Оголити більше тіла, щоб воно відчуло сонце, щоб вловила літнє тепло.
Ходити приємно, але спекотно. З ранку вже пече капітально. У таку погоду добре лише десь на річці. 

Коли тобі сімнадцять — двадцять, береш друзів, хапаєш подруг і кудись на "профілакторій" або ще на якийсь заповітний пляж.
А люди ходять. Люди метушаться. Поспішають замість того, щоб насолодитися усією красою справжнього літа. Пахне полуницею та черешнею. На базарі черги за фруктами та за овочами.
Усім хочеться набратися вітамінів, яких не бачили цілий рік.
Продавчині з магазинів теж роздяглися: шорти майки, топи. Хочеться, напевно й їм ближче до моря, кудись до води. Туреччина манить, кличе. Але треба стояти біля прилавка та обслуговувати клієнтів.
Перший день літа він такий. Спекотний та сонячний. Дівчина в білих шортах привіталася так чемно, ніби ми з нею сто років знайомі. Я десь раніше її бачив. Вона на ринку чимось торгувала. А тепер продавчиня в магазині. Загоріла. І коли вона лише встигла? А точно! Згадав. Вона торгувала овочами та фруктами. Напевно дача у неї своя: лопата, мотика, чобітки. Як тут не засмагнути?
Бачив. Кого сьогодні я тільки не бачив. Ось дівчина з якогось далекого села торгує біля дороги всім, що виросло в неї на городі. Коли люди встигають і на полі, і ось ще привези, продай. А постій ось так цілий день на сонці. І щоб не помилитись, не прорахуватися. Черга. Люди. Гроші.
У магазині знайома руда дівчина Прикольна така. Руда.
Люблю рудих. Щось у них є. Теж майже роздягнена ходить. Бо спека. Бо нарешті тепло. Бо літо. Справді - літо.
Ось такий він перший день справжнього спекотного літа.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше