3. Марісе. Суперечка

Я аж розгубилась, коли Азура запитала про капітана. Зазвичай ми всі працювали разом в команді… 

— Може ти? — я поглянула на неї. — Ти маєш велику силу і взагалі лідер за характером. 

— Ну, стратег я так собі, — з сумнівом сказала Азура. — Всі наші плани продумував тоді Рунар… Ну, і ти. Коли ми бились на тих двобоях. А лідер має бути розумним. 

— Значить, кращої кандидатури, ніж Рунар, годі й шукати… — погодилась я. — Хай він буде капітаном. Бо я взагалі не вмію керувати, я можу відповідати лише за себе. 

— Так, хай буде Рунар, — кивнула Азура. — Сподіваюсь, Артур щодо цього не буде нити, він мене чомусь трохи дратує. Може, тому що Рунар ревнує до нього, і хоч це інколи і кумедно, загалом я не хочу, щоб він ревнував.

 — Якщо буде нити, то ми завжди можемо пригрозити, що візьмемо замість нього Ліналі або ще когось, — я усміхнулась. — Та, думаю, все буде гаразд. Артур не дурний, він сам бачить, що в Рунара є здібності щоб керувати командою.

— Ну добре, — погодилась Азура. — Тоді хай буде так…

В цю мить до аудиторії зайшов викладач.

— Вітаю всіх з початком нового семестру, перестаємо шепотітися і зосереджуємось! У нас сьогодні дуже важлива нова тема з "Історії Магії", ми починаємо вивчати Середні Віки!....

***

Окрім історії магії, сьогодні в нас ще була пара з травології в теплицях. У нас з пані Мелісою були хороші стосунки… Ну, якось раз ми виконали її прохання, а ще вона, слава Богу, не зловила мене на крадіжці однієї з трав по завданню іншої викладачки.

Тільки зараз я подумала, що можливо викладачі знали про ці взаємні завдання "проти" одне одного. 

— Цього семестру ми з вами зосередимось на лікувальних травах і настоянках з них. Я хочу, щоб кожен з вас мав базові знання вже до кінця семестру. Ці знання вам обовʼязково знадобляться… І почнемо ми з трав, які допомагають від отруєнь…

Травологія була не дуже цікавим для мене предметом. Мені вона здавалась трохи нудною. Навіть фізична підготовка, яка мені давалась важко, була, як на мене, цікавішою. 

Азура взагалі ледь не заснула під кінець пари. Пані Меліса підійшла до нашого столу і поклала руку Азурі на плече, щоб її розбудити:

— Якщо вам настільки нецікаво, можете не відвідувати мої заняття! — сказала вона з образою в голосі. 

 — Ой, вибачте, — Азура, винувато глянула на неї. — Мені цікаво, справді…

— У вас в кінці семестру буде екзамен з травології. Тож краще вам все ж все слухати… Добре, на чому я там зупинилася? Точно, лікарняні трави і протиотрути з них… 

Коли ми вже виходили з теплиці, то зустріли Артура, який зі своєю групою силовиків навпаки йшов до теплиць. 

Здається, він сварився зі своїм одногрупником. Коли ми вже були ближче одне до одного, я почула одного з його співбесідників:

—...І взагалі, це неправильно, що ти не приєднався до нас! Чому ти пішов в ту збірну солянку? Ми б точно були найсильнішою командою, якби ти був з нами! 

—  Я маю право вступати в будь-яку команду. І взагалі турнір якраз спонукає нас знайомитись зі студентами з інших факультетів…

— Та він просто закохався в ту блондинку! — вигукнув ще один з його компаньйонів і саме в цю мить Артур мене помітив.

— Ой, Марісе, привіт… — сказав трохи знічено.

— О, то це вона? — присвиснув той, який сварив Артура. — Що не зробиш заради красивого личка і того, що нижче, — він поглянув на мене. 

— Придурок, не смій казати так про неї, Марісе дуже сильна! — Артур аж схопив свого приятеля за воріт пальта, так він розізлився.

— А то що? — з викликом запитав він…