1. Марісе. Перший день занять

Коли я разом зі своїми друзями стояла в головному залі Академії Трисвіту після зимових канікул і початку другого семестру, я мимоволі згадала свій перший день в Академії, коли були такі ж збори, але тоді я понад усе хотіла вибратися звідси і потрапити додому. Тепер же я не уявляла свого життя без своїх друзів та наставників, а особливо Каена, нашого викладача, який був моєю істинною парою. Це він запросив мене сюди на навчання, звичайну студентку-блогерку, без жодних магічних здібностей. Правда, потім виявилося, що я маю рідкісний дар — можу передбачати майбутнє і навіть змінювати його за власним бажанням. Разом зі своєю подругою Азурою та її хлопцем Рунаром ми пережили безліч пригод і випробувань,  вийшли до другого етапу магічного турніру і врятували Каена від його ворогів. 

А тепер канікули залишилися позаду, і ми слухали виступ директора Академії, який розповідав про старт другого етапу турніру, в якому мали взяти участь найсильніші студенти.

—...Ще раз вітаю всіх, хто зайшов так далеко! Сподіваюсь, ваші команди по чотири людини сформовані! І нарешті прийшов час привідкрити завісу на те, що отримають переможці! Три команди, які посядуть перші три місця, отримають по ключу. Кожен ключ відкриває три можливості: перша — отримати рідкісний артефакт, який краще розкриє ваші магічні здібності, друга — отримати пророцтво від однієї з найвідоміших провидиць за всі віки, яка викладає в Західній Академії Трисвіту і третя — поїхати на додатковий міжшкільний етап змагань в Західну Академію, де призи при перемозі будуть ще більш цінними! Переможці самі обирають, який приз взяти! Але три перші команди, окрім тих, хто забере інші призи, все одно поїдуть на наступний етап! Тож навіть якщо ви займете четверте чи пʼяте місце, ви матимете можливість продовжити змагання, якщо інша команда відмовиться!...

  — Я б хотіла поїхати на наступний етап змагань! — моя краща подруга Азура завжди була честолюбивою і прагнула перемагати. 

— Круто, я б хотів отримати той артефакт, — сказав Рунар, її хлопець і мій друг. 

Я ж сама не знала, чи хотіла змагатися далі, чи просто спокійно навчатися, бо в першому семестрі пригод і випробувань було, на мою думку, забагато. 

— А я б хотів пророцтво від найкрутішої пророчиці, — Артур, наш новий друг і напарник по цьому етапу турніру, усміхнувся. — Це може повністю змінити життя. 

— Але призи в фінальному етапі будуть ще крутіші, — сказала Ліналі, ледь почервонівши і поглянувши на Артура.

— Після завершення цього етапу буде ще один бал. Ми проведемо його на день всіх закоханих. Тож підготуйте свої святкові наряди і запросіть на бал пару, — продовжив тим часом директор. — Але спочатку розповім вам про наступний етап! Він буде складатись з трьох завдань. Але перші два потрібні тільки для того, щоб дійти до останнього. Ви маєте обрати капітана команди, він і отримає перше завдання.

— У нас в команді будемо ми четверо, — сказала Азура. — Я, Рунар, Марісе, Артур. Треба обрати капітана…

— Ехх… Мене вже запрошували пару команд, — сказала Ліналі. — Але я навіть не знаю. Іти до зовсім незнайомців… Може, мені взагалі знятись з турніру?

— Не треба зніматись, — сказала я. — Якщо тобі некомфортно з незнайомцями, може когось із знайомих пошукати і створити власну команду? 

Ліналі тільки відкрила рота, щоб відповісти, як раптом я почула знайомий голос за спиною:

— Марісе! — це був Ліам, хлопець, який якось вдавився на уроці через прокляття, а я його врятувала. — Марісе, привіт! У мене біда! Один з моїх товаришів мав поїхати додому з академії, бо його дідусь при смерті. Може, ти захочеш перейти в нашу команду? Ми дуже сильні! У нас є і маг, і силовик, окрім мене менталіста, тож нам підійде людина з будь-якою здібністю! Але зніматись з турніру не хочеться! Як і брати якихось незнайомих підозрілих людей… 

 — Ось Ліналі якраз шукає собі команду, — сказала я. — Може, вона вам підійде?

Він поглянув на Ліналі.

— О, я бачив, як ти билась! Це було сильно! — Ліам усміхнувся. — Так, я не проти, якщо ти захочеш до нас, ми посилимо нашу атакуючу лінію. Хочеш?

 — Можна спробувати, — Ліналі усміхнулася. Вона була дуже сильною, але разом з тим сором’язливою. 

 — Тоді ходімо, познайомимось із іншими учасниками команди? — поглянув на неї Ліам. 

— Так, добре, — вона поглянула на нас. — Тоді я піду, зустрінемось пізніше!

***

Директор ще трохи поговорив про різні організаційні питання, а потім ніби щось згадав і промовив:

 — А ще я хочу відрекомендувати вам нашого нового викладача — це двоюрідний брат професора Каена, Натан. Він буде викладати дуельні практики частині студентів замість професора Арії, яка вирішила раніше піти на пенсію через народження онуків.

 — А він симпатичний, — сказала Азура, дивлячись на Натана. 

Я теж уважніше поглянула в його бік і згадала, що бачила його в маєтку Каена, серед тих перевертнів, які прибігли рятувати його. Правда, я тоді була така схвильована, що не запам’ятала усіх, хто був тоді в замку, хоч мені всіх і представили. 

— Гей, який ще "симпатичний"? — Рунар ледь насупився. — У тебе є я. Я нікому тебе не віддам… Навіть якщо він перевертень, як твій батько, раз брат Каена.