76. Дивне видіння

Після всього, що трапилось, я раптом зрозуміла, що якщо поруч з Рунаром при розбірках з родиною принаймні були ми, то Каен вирішив з усім розбиратись сам. Так, я знала, що він сильніший за нас, він взагалі був дуже сильний. Але я не мала відпускати його. 

Я ж навіть не знала, де його шукати… Але я мала знайти його. Треба було зробити передбачення. Не про Каена, а про себе. Можливо, тоді я зможу знайти його. 

Коли вже був майже час виходити, я подумала, що маю взяти з собою рюкзак, хоча, мені особливо не було що туди збирати. 

Писати передбачення про Каена було не можна. Я не знала, як це вплине на нього, він не просто так заборонив мені.

Коли відкрила шафу і побачила сукню, весільну сукню, як казала Азура, ту саму, в якій ми танцювали в його кімнаті, рука сама потягнулась до неї. 

Щойно я торкнулась її, в моїй голові щось ніби спалахнуло і я побачила ліс із дивною потрійною гостроверхою скелею та озером. Біля скелі стояв замок. А над замком висів повний місяць.  

Раптом зі скелі я почула, як завив вовк. Луною це завивання пройшлося всією місцевістю, але ставало все тихіше, і картинка поступово зникала, розпливалась, і я знову опинилася в нашій кімнаті перед шафою. 

— Марісе, ти в порядку? — Азура торкнулась мого плеча. Я навіть не помітила, коли вона тут зʼявилась, може, коли я бачила те дивне видіння? 

 — Я щось побачила, якусь дивну місцевість, — сказала я.  — Зараз намалюю, може, ти знаєш, що це?

Взяла папір, олівець і швидко накидала на ньому і ту скелю, й озеро, і замок. 

— Це в Карпатах, — сказала Азура. — Території перевертнів, доволі недалеко від мого дому. Але це не територія зграї мого батька. 

 — Може, це територія зграї Каена? — припустила я. — Чомусь я побачила це місце, може, це знак, що я маю їхати туди?

— Ти  думаєш, що він в біді? — запитала Азура. — Але тобі не можна їхати самій! Перевертні бувають доволі агресивні і небезпечні, коли йдуть на їхню територію без запрошення. 

— Що ж мені робити? — зітхнула я. — Відчуваю, що він у небезпеці…

— Ми можемо запитати в моїх батьків зараз, коли підемо до них. Може, вони щось підкажуть. Знаєш, хоч Рунар і сказав, що я маю піти, я все ж не хочу йти від нього, йти з академії. Тому я скажу це мамі зараз і ми щось придумаємо разом.

— Так, може твоїм батькам відомо щось більше, і вони підкажуть, що я можу зробити, — я з вдячністю поглянула на подругу. 

— Тоді ходімо. Треба зустрітись з Рунаром... 

***

Ми зустрілись з Рунаром вже на вулиці. Він одразу підійшов до нас і обійняв Азуру. 

— Щось ти зовсім нічого не взяла, — сказав він. — Хіба ми не домовлялись, що ти сьогодні підеш з батьками? 

 — Я вирішила, що не піду, — сказала вона. — Хочу залишитися з вами. Он Марісе потрібна допомога. 

— Про що ви? — не зрозумів Рунар. — Наш головний пріоритет зараз — щоб тебе не забрала моя родина. Що як вони ще щось придумають? Ти забула, що вони сказали в лісі? Тобі не можна залишатись в академії! Марісе, скажи їй! 

 — Я теж думаю, що тобі треба якийсь час побути вдома. — я поглянула на Азуру. — А потім, коли небезпека мине, повернешся…

— Азуро! — раптом ми почули жіночий голос, який я впізнала. Ми чули його в тій телефонній розмові. 

Витончена темноволоса жінка ніби зʼявилась нізвідки і обійняла Азуру.

— Доню, нарешті… Нам треба забиратись звідси. 

— Мамо, я хочу залишитися тут, з моїми друзями, — твердо відповіла Азура. 

— Пробач, мила, але я не можу тебе тут залишити, — вона похитала головою. — Мій ворон все бачив. Все, що відбулося на галявині. Вони хочуть заточити тебе. 

— Ми маємо знайти професора Каена, — вперлася Азура. — Він у небезпеці! Марісе сама не справиться!

— Якого ще професора? — здивувалась вона. — Викладачі академії — сильні, не думаю, що ви можете йому чимось допомогти. Впорається сам. Але Каен… Це рідкісне імʼя, я знаю лише одну людину з цим іменем, — додала вона замислено. 

 — Він теж перевертень, ви маєте його знати, — схвильовано сказала я. — Мені потрібно його знайти, не підкажете, куди потрібно їхати? Де територія його зграї? Там  у горах озеро, біля нього потрійна скеля і замок. Азура сказала, що це недалеко від вашої території!