Розділ 3

Не знаю куди діли ангела, но мені це було без різниці. Я весело проводила час та шукала будь- яку можливість дізнатися про біло-крилих та їх місії. Нажаль про маму я знала мало. Лише ім'я Дарья. Будь-яка інформація про них коштувала сил і часу. Ще доводилося часто займатися розвитком сили переміщення в часі. Так з того дня непомітно минуло чотирнадцять років. Я допомагала більшовикам творити правосуддя і правити так як , було потрібно пеклу. Задопомогою них я стала демоном другого круга... Зі ста років, шістнадцять я потратила марно. До знайомства з мамою я не приблизилась. У 1932, нова влада, яка обіцяла все народу і жорстоко його обломала... Ось і подорожуючи по всьому совецкому союзі я бачу змучиних і знедолених. Майже рабів, ось тільки вони ще намагаються чинити супротив но виходить пока погано. Зло набрало сили. Не даремно Росія ходить улюбленцем у верхушці пекла. Одна із моїх зупинок Україна. Тут має бути одна відьма, Оксана. Про неї чутки давно дійшли до мене но ніяк не могла знайти місце де вона оселилась. Україна, село Липкани. Далеко ж занесло відьмочку. Крокуючи цим болотом, задавалась питанням, чому люди не змиряться ? Стільки сил і життів вони марнують в надії для кращого життя і що цікаво навіть не для себе, а для своїх дітей. Українці, одні із тих хто мене дивує. Тут, за свободу кладуть тіло так легко наче по-дугому бути не може. За роздумами підійшла до вятхого старого будинку і постукала, як і належить гостю. Хоч і хотілось увірватися без спросу, як і завжди робила це разом із більшовиками. Но інтуїція кричала, що таким чином інформацію мені не дістати.
- Заходь - мелодійний голос запросив до себе. Неочікувано, чомусь я була впевнена, що відьма стара як світ. Того й тут, бо хоче тиші. Постаралась скрити здивування і в маленькій хатинці. За столом у невеличкій квадратній комнатинці сиділа молода дівчина з світлим волоссям і темно карими очима, мов шоколад.
- Я...
- Я знаю хто ти! А ось чи знаєш про це ти? - її хитра усмішка мене почала дратувати
- Звичайно, я демон другого круга Дакота! - по власному бажанню привідкрила завісу показуючи себе у всіх красі. Білосніжні крила на кінці немов намочені в кров і бурдові ріжки торчали з нової зачіски.
- Ніор, народжена ангелом від демона, дитя гріха обох батьків, одна на три світи і дорога твоя в твоїх руках і сила твоя взята у батьків спокусою стане но вибір буде важким, а дорога довгою- неочікувано, чомусь слухаючи дівчину, по спині бігли мурашки. Ніжний голос, став холодним, немов могильним, а очі лукаво блистіли 
- Ніор, цікава назва, от тільки від ангела в мене лише білі крильця і ті в крові, тому ти помиляєшся
- Ну якщо ти впевнена в моїй не правоті, то тобі вартує почати пошук не зі своєї матері, а з самої себе! Моя тобі порада, на перший крок піти туди де серце б'ється ледве і згадує тебе в думках у місті де свобода символізує силу й міць самого царя звірів.
- Бред! - швидко і впопихах покинула домівку. Думки розбігалися і хаотично путалисб у різних напрямках. Почати з себе, якесь серце. Одне, що точно ясно то це про те що вона направила мене у Львів. Ну що ж відьма, сподіваюся ти не помиляєшся, інакше, моя помста буде страшною! Не люблю марнувати час даремно