Розділ 2

Час, у Росії плив швидко. Скільки всього цікавого тут відбувалося, війна, вбивства німців, переселення українців, бунт проти короля. Найбільш мене зачарув Ленін. З нього вийде велика людина. Саме його я підштовхнула до очолення бунту, вклавши вірну ідею в голову Махна для підтримки такої людини. Романов, надто спокійний і незграбний для даної йому ролі! А як він заїхав у Москву прямо на танкові?! Це були незабутні спогади. Правда Микитку прийшлось перевозити на Україну, Тай тата найти. Без руки, зате живий. Нехай виховує сина. Можливо в нього це вийде краще ніж в мене весь цей час.
Не менш цікавою особистістю є Роспутін. А які в нього надії на смерть короля! Заради нього, я зараз направляюсь з більшовиками до Екатеренбургу! Які чудові люди ці більшовики! В основній масі озлоблені і готові на все. Гарний букет для маніпуляцій.
Роспутін, чекай на мене. Скоро ти станеш відомою людиною!
Рівно через тиждень я здійснила власну задумку. Стоячи у напів подвальному приміщені я власними очима бачила смерть усієї королівської родини! Ха і хто тут був правителем від бога?! Слабак, безхребетний. Саме на цій думці я зустрілась з фіолетово-червоним поглядом, молодого хлопця. Ні, ангела, я майже впевнена що це так і є. Це чудо, обережно присіло біля одного із Романових, перевіряючи чи залишився хоч хтось з живих.
- Порада на майбутнє, не покладай багато надій на людей. Вони занадто жалюгідні для цього...
-З яких пір нисько-сортних чортів на землю відпускають?!- Злість підкралась непомітно. Та хто він такий, щоб судити де кому місце?!
- Дивно чути це від падшого! Цікаво, чим же ти забруднив свої білі крильця?- Єхидна в середині мене приготовилась для нового удару... Все життя слухаючи насмішки всіх кому не лінь, я навчилась з цим жити і боротися, і не дозволю якомусь ангелочку витирати об себе ноги! Навіть якщо і винна десь сама.
- Через твого побратима, моя підопічна вчинила самогубство, а звинуватили мене! Ганьба вам! Я не дозволю вам більше нікого скривдити!
- Взагалі то це наша робота! Та й  через тріумф чорта чи демона, честь і душа ангелів незабруднюється! Поразка буває у кожного - мене здивувала фраза хлопця, звинуватити чорта в його роботі! Хах, якіж ці св'ятоші наївні. Це ж треба! Всіх не врятуєш, та і не потрібно це людям. Останнім часом вони надають перевагу жити в гріху і спокусі. Мої думки перервав крик падшого, який намагався напасти, але його вчасто перехопили більшовики - чудово, мені навіть робити нічого не довелося. Люблю коли робота робиться сама. З тріъумфом подивилась на хлопця і плавно обійшла його
- Падшим місце на дні - посміхаючись я покинула історичне місце.