28

Ми розійшлись одразу за воротами. Хлопці поспішили повернути орендовані мітли, в ми з Фреєю порозбігались по кімнатах. Незважаючи на все, навчання також потребувало нашого часу.

Я сиділа за столом під примруженим поглядом Сніпі, укотре намагаючись вичитати абзац з педіатрії, що ніяк не хотів складатись у адекватну думку.

-Що тебе непокоїть?- спитав урешті друг.

-Я не можу зосередитись.- вирішила відповісти я.- Наче в читаю, а в голові геть інше.

-Отже відпочить і повернись до цього пізніше.- порадив Сніпі.

Я мовчки кивнула, підводячись з за столу і повільно попрямувала у ванну. Гаряча вода точно допоможе мені розслабитись.

І я була права. В скорому часі червонощока і усміхнена, я знову вичитувала конспект з педіатрії.

Рецепт зілля від кашлю пані Яги, запамятавс майже з першого разу, вона рекомендувала доповнювати зілля відварами ісландського моху і калиновими сиропами власного виробництва, рекомендуючи заберати їх у молодий місяць, коли вони повні соку і сили.

Задоволена засвоєними, я поринула у дрімоту, дозволяючи собі забутись неспокійним сном.

Наступні дні летіли швидше ніж краплі дощу, який активно намагався потрапити академічні двори.

Новини про свято змусили жіночу половину снувати туди сюди через бар'єр викликаючи втомлені вздохи чергових.  Академія занурилась у аромат гарбузів і легкого димку від сотні свічок,  що повільно заполонили подвір'я, коридори та лекійні приміщення.

Лекції вже не викликали зацікавлення, всі перешіптувались обговорюючи свто, шукали пару, або з усією серйозністю намагались відбитись від надокучливого кавалера.

У більшості відьомпитання було вирішено автоматично, однак я в це число вже не належаа. Оскільки недо наречений нарешті до мене не приближався, а з Реном я по відомих причинах йти не хотіла, то доводилось активно штурмувати мозок у пошуках виходу.

-Про що знову задумалась?- спитала усміхнена Фрея, підпераючи голову об рук і втомлено блукаючи поглядом по аудиторії.

-Все про те ж. До свята залишилось три дні, а ідей нуль.

-Значить підеш з Реном. Ти ж і сама розумієш що це найадекватніший варіант. Чи тебе кортить провести вечір у компанії одразу двох юнаків?- спитала подруга.

-А може краще одні.-  ховаючи обличчя в долонях сказала я.

Стосунки між мною і відьмаком геть заплутались. Рен тримався осторонь, я також не зменшувала дистанію. Поведінка відьмака викликала купу питань, а відповіді на них не було. Іноі здавалось що в нього розлади особистості, або на ого місце приходить геть інши Рен, що починає жартувати, чи проявляти увагу до мене.

А останні днів він був відсутні, що викликало швидше зацікавлення, аніж хвилювання. Джин ніс відповідальність за нас обох, жартома ведучи своїх дорогих жерт попід руки. І розкидаючи жарти в ріжні сторони під іноді заздрісними поглядами самотніх магів чи відьмаків.

-Ну тоді весь вечір будеш відбиватись від натовп готових стати в чергу на твоє вільне серце і рук кавалерів.- обрадувала мене Фрея.

-Така собі вигода.- чесно зізналась я. Голова кипіла від думок, які не приносили задовільного результату. І врятувала тільки Агата, яка  привела мене в почуття черговою самостіною роботою. І обрадувала практико в пологовому будинку міста.

Оскільи курс педіатрії у нас в скорому часі повинен був завершитись, то ми переходили до зведених занять де будемо не тільки вчитись, а і демонструвати свої знання та вміння допомагаючи іншим.Така була відьомська доля раніше, до того як ми стали вимираючим видом.

Я знову поглибилась у роздми, думаючи коли ж саме все пішло не туди і чому ми  досі не вибрались з цієї ями. 

-Значить домовились.- радісно проспівала Агата. Я здригнлась усвідомивши що прослхала викладачку і уявлення не маю про суть розмови. Перелякано перехопила погляд Фреї. Подруга невдоволено помахала головою і закотила очі, однак до моїх дивних звичок поринати у роздуми вже звикла.

Повільно, майже непомітно вона підсунула мені листок на якому поспішно вивела ручкою декілька слів.

"На практику йдемо завтра. Кому сподобається, обідяла домовитись про постіні дежрств для відробки навичок."

Я полегшено видихнула розуміючи,що впринципі нічого важливого, адже впринципі ставати відьмою що спеціалізється на педіатрії я не планувала. А отже можна було розслабитись.