Розділ 12.

У четвер о 10:00 кафедра міжнародних відносин зустріла Яну і Адріана тишею, яка зазвичай панує в залах суду перед оголошенням вироку. 

Професор Савченко сидів за масивним дубовим столом, поверх окулярів розглядаючи роздрукований текст їхнього спільного проєкту. Позаду, на лавці біля дверей, удаючи, що повторює власні тези, сиділа Карина Власова. Її погляд буквально пропалював спину Яни, чекаючи на тріумфальний провал цієї дивної пари.

​Яна стояла рівно, заклавши руки за спину. Її поза ніби кричала, про втілення академічного спокою. Адріан стояв на півкроку позаду, у застебнутому на всі ґудзики піджаку, з абсолютно нейтральним виразом обличчя. Після нічного обговорення макіяжу та окулярів для фестивалю «Mainstage» повернення в образ слухняного сина посла давався йому важко, але він тримався.

​— Ну що ж, — Савченко нарешті перегорнув останню сторінку висновків щодо бот-мереж та фінансування місій в Африці. — Мушу визнати, колеги... я вражений.

​Карина на задній лавці ледь помітно сіпнулася, а її ручка видала короткий скрип об папір.

​— Довгань, твій аналітичний блок, як завжди, бездоганний, — професор постукав пальцем по таблицях. — Але ось цей розділ... практичний аналіз інформаційних маніпуляцій на Східному напрямку. Тут наведено дані, яких немає в жодному відкритому звіті ОБСЄ. Бєльський, це ваша робота?

​Адріан зробив крок уперед, злегка нахилив голову і увімкнув дипломатичний протокол, який батько вбивав у нього з дитинства.

— Так, професоре. Ми з Яною припустили, що офіційна статистика запізнюється на два-три роки. Тому я використав деякі... закриті аналітичні записки з вечірніх брифінгів, до яких мав легальний доступ. Яна допомогла структурувати цей масив у чітку наукову модель.

​— Блискуче, — Савченко закрив папку й вивів у своєму журналі дві жирні літери: «А». — Ви захистили першу частину проєкту достроково і з найвищим балом. Ваша синергія, як старости та... — професор усміхнувся, — скажімо так, більш вільного студента, дала неймовірний результат. Можете бути вільні.

​Коли вони вийшли в коридор, Карина вискочила слідом за ними. На її обличчі змішалися розчарування, злість та вперте нерозуміння.

— Справді? «А»? — вона підійшла до них, різко схрестивши руки на грудях. — Яно, ти ж ще тиждень тому кричала, що він не знає, де бібліотека розташована! Як він міг написати такий аналіз за кілька днів?

​Адріан ліниво посміхнувся, ховаючи руки в кишені й повертаючись у свій звичний університетський образ.

— Власова, якщо ти проводиш у бібліотеці 24 години на добу, це не означає, що інші не вміють користуватися мізками швидше. Староста просто вміє мотивувати. Правильно, Довгань?

​Яна навіть не глянула на Адріана, тримаючи обличчя перед Кариною. Вона поправила сумку на плечі й сухо відповіла:

— Бєльський виконав свою частину роботи, щоб уникнути доповідної в деканат. На цьому наш конфлікт вичерпано. Карино, раджу тобі зосередитися на власному кейсі, у вас із Максимом дедлайн уже завтра.

​Залишивши Власову ковтати повітря посеред холу, вони швидким кроком рушили до сходів. Тільки коли вони спустилися на перший поверх і вискочили на внутрішній двір під захист старих каштанів, напруга нарешті спала.

​Адріан різко зупинився, зірвав із себе строгу краватку й засунув її в кишеню піджака. Його очі горіли тим самим драйвом, що й на сцені «Cloud 9».

— Ми зробили її, Старосто! Бачила її обличчя? Вона ледь лате своїм не подавилася!

​— Ми зробили першу частину, Бєльський, — стримано, але з нестримною внутрішньою посмішкою відповіла Яна. — Попереду ще захист у червні. І... твій головний виступ.

​Адріан підійшов ближче, дивлячись на неї вже без жодної університетської маски.

— Проєкт з Савченком у нас у кишені. Тепер твоя черга виконувати обіцянку. Сьогодні о 16:00 на студії ми міняємо мені архітектуру обличчя. Ден уже дістав професійні окуляри без діоптрій, а Макс знайшов якогось шаленого стиліста, який готовий змити мій образ залізобетонного дипломата для камер «Mainstage». Поїхали?

​Яна глянула на свій планшет, де навпроти пункту «Проєкт Савченка» нарешті стояла велика зелена галочка.

— Поїхали, Ріане, — тихо відповіла вона. — Подивимося, як працює твоя рок-дипломатія.