Розділ 12

– Втомилася, – пробурмотіла Крісті, лягаючи на ліжко, вона сонно поглянула на пакети з одягом і вирішила переодягнутися в зручний наряд. Швидко одягнувши шорти і майку з тонкими бретелями, вона покинула кімнату, захопивши з собою ключі від машини, які так і не віддала Джеку. Сам хлопець був на кухні, розігріваючи для шатенки і себе вечерю, йому було цікаво, що дізналася Крісті за три години своєї відсутності. Рудий завмер, відчуваючи на собі долоні і тепло від тіла.

– Я тобі ключі повертаю, – трохи сильніше обійняла вона хлопця і відсторонилася, сідаючи за стіл.

– Угу, – буркнув він, трохи засмутившись, що Крісті так швидко відсунулася. – Як все пройшло?

Джек поклав на тарілки картопляне пюре, поруч кілька шматочків м'яса і поставив перед Крісті, вловивши на обличчі дівчини посмішку.

Крісті вдихнула чарівний аромат їжі, ледь не подавившись слиною від вигляду вечері. Джек сів поряд зліва, на столі вже стояла миска з салатом, а чайник грівся на плиті.

– Як пройшло. Все було очікувано, – відповіла міс Сміт, беручи в руку виделку, – Хлопці, з якими Моніка крутила, не знали один про одного і нічого не пам'ятають після нічних утіх її амбіцій. Я думаю, вона їм щось підмішувала в напій, а потім крутила як заманеться, - Крісті активно жувала м'ясо, дівчина була зла і хотіла якомога швидше розібратися з цією проблемою. - Вона і так була досить схибленою, але підливати препарати це перебір.

– Мене лякає, що я міг стати жертвою її амбіцій, – скривився Джек, покриваючись мурашками і прикриваючи очі, а шатенка доторкнулася губами до його щоки.

– На щастя, не став, – вона сперлася підборіддям на плече рудого. – У тебе імунітет на її хитрі задуми. До того ж, коли людина закохана, вона тим більше не помічає інших подразників, – сказала Крісті, згадуючи легкий поцілунок в щоку після перемоги шкільної команди в матчі. – Мене більше дивує, як вона не спокусила моїх кузенів, – шатенка діловито насипала собі салату в тарілку.

- Можливо, вони побоялися твоєї родини, - припустив Джек, відсуваючи тарілку і підходячи до чайника, який на всю силу свистів, сповіщаючи про окріп, - До речі, скільки у тебе братів?

Настрій Крісті вмить зіпсувався, згадавши вона про Арчі, який звинувачував її покійну матір, а все через підтакування Клер, його сестри. У суперечці кожен залишився при своїй думці, а Алекс і Клаудія були між двох вогнів. Алекс намагалася переконати свого хлопця, але спроба була марною.

– Багато, – коротко відповіла Крісті, підраховуючи в голові кількість дітей у родині, – Дев'ять кузенів, четверо з них повнолітні, і дев'ять кузин.

– І половина також повнолітні? – з примруженням в очах запитав Джек, ставлячи чашки з чаєм на стіл.

– Так, всього вісімнадцять осіб, – відповіла шатенка, відсуваючи тарілку вбік, – Якщо порахувати зі мною і… – вона замовкла, не в силах продовжувати. Крісті найбільше прагнула знайти брата і молодшу сестру; і здогадувалася, що відповіді вона може знайти в цьому будинку, а саме з вуст Марі МакЛайт.

– Можу сказати, що твої дідусь і бабуся багаті на онуків, – з посмішкою вимовив хлопець і сів поруч, підсуваючи тарілки з десертом, і обійняв за плечі вже свою дівчину, відчуваючи, що їй потрібно заспокоїтися.

За останні два дні він бачив Крісті в різних станах: і злу, і усміхнену, і з поглядом «Доторкнешся – закопаю». Джек мирно погладжував шатенку по спині, відчуваючи її розслаблення, її плечі були холодними, а пальці самі намацали, що дівчина без ліфчика, і це видавали дві яскраві припухлості, які проступали крізь майку. Джека цей вигляд спочатку збентежив, але варто було подумати, що так вона могла ходити перед Елмо з посиденьками вдома, пробирало неприємне тремтіння. Він заревнував, а усвідомлення, що під майкою нічого немає, влучило в пах.

Джек прикрив очі, дорахував до трьох, а потім зняв з себе кофту і накинув на плечі дівчини.

– Ти холодна, – сказав рудий і зайнявся своїм десертом, обдумуючи, як би з'ясувати, чи ходила Крісті перед Елмо без білизни.

– Що сталося?

– Н-нічого, – з затримкою сказав Джек, розмішуючи чай ложечкою, – Наступного разу не знімайте білизну, – тихо пробурмотів хлопець, а його вуха яскраво почервоніли. Крісті опустила погляд вниз на свої груди, доторкнулася до майки, намагаючись зрозуміти, що не так, а потім закуталася в кофту хлопця, сховавши почервоніле обличчя.

– Ц-це в-випадково вийшло, – ледь чутно промовила Крісті, ще більше ніяковіючи. «Як я могла забути, що я не вдома?!»

Джек прикрив губи долонею, приховуючи посмішку, шатенка здалася йому дуже кумедною і, недовго думаючи, знову притиснув Крісті до себе, задоволено посміхаючись.

– Добре, що в такому вигляді тебе не побачила моя бабуся, - сказав хлопець у волосся дівчини, а виглядав він задоволеним як кіт, не розчіплюючи своїх рук, - А то вона може сказати пару... ммм... слів.

– І не завжди приємних, - пробурмотіла Крісті в груди хлопця, чіпляючись пальцями за футболку, - Вже проходила подібний досвід.

Джек трохи напружився й опустив голову, трохи відсунувшись.

— Ти з нею знайома? — поцікавився юнак, все ще тримаючи дівчину за талію.

— Так. Моя бабуся завжди запрошує місіс Морган на щорічний прийом у маєток, – пирхнула Крісті, легенько натискаючи пальцями на грудну клітку хлопця, відволікаючись від невеселих думок, – І тому я завжди уникаю її присутності.

Пальці дівчини все ще вивчали тіло свого співрозмовника, повільно опускаючись до преса. Дії Крісті розвеселили рудого, але він не зупиняв її, навпаки, чекав, коли ж вона доторкнеться до його губ. Джек не хотів поспішати з подіями, і сам був не проти просто насолоджуватися компанією шатенки, обійматися, відчуваючи під пальцями прохолодну шкіру, ходити на побачення і жартувати під час перегляду фільму, ходити на тусовки і танцювати разом з нею. Він хотів звичайних стосунків, знаючи, що почуття взаємні.

Джек уривчасто зітхнув, відчуваючи, що ще трохи — і поцілує подругу в губи, і на цьому справа не закінчиться.