Епілог

Вже майже великого амулетчика, чи хоча б талановитого, котрий встиг прославитися, Шелест уявляв зовсім не так. І Томія, напевно, теж. Тому що на чоловіка, знайденого в лабораторії, вона дивилася трохи недовірливо.

Амулетники асоціюються насамперед із ювелірами. І ті, й інші здатні створювати дрібні та витончені речі, ретельно і неквапливо. І повинні вони бути спокійними, невеликими, акуратними і, напевно, навіть трохи сутулими, чи не трохи.

А тут досить високий чоловік, міцно збитий, темно-рудий, з щетиною на підборідді, і дивиться з сумішшю цікавості і роздратування — Шелест і Томія завадили йому обідати бутербродом. До школи він повернувся два дні тому, до цього проводив десь якісь експерименти. І вчора вони просто не змогли до нього пробитися. За ним хвостиком ходили студенти, одні нили про перездачу, інші чимось хвалилися. Потім його буквально потягли кудись колеги. А потім він і зовсім втік, начебто до родини.

Проте сьогодні Шелест його вистежував за всіма правилами. Навіть лекцію заради цього пропустив, не обов'язкову, але цікаву. І тепер дуже сподівався, що вдасться переконати себе вислухати, перш ніж виставляти за двері. А виставити, судячи з розповідей Льєна, ця людина могла запросто. А то й викинути. Сили йому точно вистачить. А не вистачить — скористається левітацією, в ній він теж майстер, Ленцу ще вчитися і вчитися.

— Хм, — сказав амулетник, надивившись на відвідувачів.

— Здоров'я, — чемно сказав Шелест.

— Точно не перездача, я вас не знаю, — сказав чоловік і відкусив бутерброд.

— Ні, тут проблема, — сказав Шелест.

Амулетник підняв брову.

— Томія, покажи, — вирішив не ходити навколо проблеми Шелест.

Дівчина зробила крок уперед і витягла перед собою руку так, щоб було видно малюнок на зап'ясті. Рукав вона підкотила заздалегідь, а то мало що.

— Хм, — знову сказав чоловік, прожував бутерброд, відкусив від нього ще й з цікавістю подивився на дівочу руку. — Яка дичина, — сказав, прожувавши чергову порцію свого обіду. — Не знаю, для чого ця штука, але вона дуже ненадійна. І, мабуть, навіть шкідлива, сидить, як паразит, енергію потихеньку смокче, ритм потоку збиває. Я б не ризикнув з такою штукою на зап'ясті користуватися чимось складним та енергоємним, може не вийти, або вийти щось не те.

Томія кивнула, у цьому вона вже переконалася і навіть знайшла вихід за допомогою викладача зі складних структур. Просто вплітала сплячі дублюючі ланки, щоб можна було миттєво щось замінити і кудись перекинути потік. Виходило іноді так собі, але хоча б нічого не спалахнуло і не розвалювалося, не встигнувши спрацювати.

— Я б його відрізав, — сказав амулетчик і знову відкусив бутерброд.

— Не виходить. Воно вросло, — сказав Шелест. Лост йому якийсь місяць тому цілу лекцію прочитав про такі ось малюнки, які пускають своєрідні корінці дуже глибоко в канали. Принагідно, звичайно, обізвав пташенятком і бовдуром, але пояснив цілком дохідливо.

— Ще більша дичина, ніж я подумав, — пробурчав амулетник і закусив це одкровення бутербродом. — Гаразд, навіщо цю річ намалювали?

— Щоб повернула додому, коли станеться певна подія, — відповіла Томія.

— В інший світ, — додав Шелест.

Амулетник задумливо прожував ще шматок бутерброду.

— Не може бути, — сказав впевнено. — Ця штука за всього бажання не відкриє портал. Хм ... Ну, максимум, зможе якийсь сигнал подати і його відкриють з іншого боку, просто під ногами. Але цьому не важко протидіяти. Портали легко блокуються, відкрити їх набагато складніше.

— Сигнал? — перепитала Томія.

— Протидіяти? — задумливо промовив Шелест. На його подив, у нього народилася ідея, і виходило, що дарма він цікаву лекцію прогуляв. Тому що додаткові ланки можна вбудовувати не тільки для того, щоби щось не розпадалося, але й для того, щоб змінити.

— Самостійно, без нагляду, досліди не проводити. А то ще руку дівчині відірве, — сказав амулетник, оцінивши вираз його обличчя. — Зроби розрахунки, я подивлюся.

І повернувся до свого бутерброду, показавши рукою, що відвідувачам пора на вихід.

Шелест кивнув. Томія ввічливо попрощалася за обох. І вони пішли.

— Спочатку треба заблокувати сигнал, а потім поміняти цю штуку так, щоб вона спала і ніяк не впливала, — життєрадісно сказав Шелест за дверима. — Магістр Сараж розповідав, що раніше робили амулети, які починали працювати лише після того, як на них вплинули певним чином. Спеціально робили так, щоб користуватися могли лише маги. І якщо…

А Томія обняла його і поцілувала в щоку.

Їй чомусь вірилося, що все вийде. І тоді вона навчиться левітувати, зараз цим займатися просто не можна, надто залежна від правильної течії сили річ. А левітація – це цікаво. Те саме диво, якого в рідному світі взагалі немає. Та й не могло з'явитися. Тому що в левітації вміння стримувати силу набагато важливіше вміння випускати її у великих кількостях. А друге у пташиних будинках цінувалося набагато більше за перше.

***

— Цей ваш потраплянець… з його їжаками…

Головний шкільний садівник сумно зітхнув, але лаятися все-таки не став, дуже несхвально на нього дивилися всі присутні жінки. Та й чоловіки не схвалили б. Все-таки збори шкільної ради, а не святкування у шинку здобуття кимось чергового звання.

Втім, ні Ваня, ні його їжаки, які, здавалося, розмножуються поділом, не були такою вже проблемою. Завгосп взагалі на них натішитися не міг, їжаки за якихось пару місяців повивели всіх мишей. І на відміну від котів, яких час від часу запускали з цією метою на продуктовий склад, не робили замахи на ковбаси, що висіли під стелею. А ще їжаків не треба було нікуди запускати. Вони чи телепортацію освоїли, чи левітацію, але на склад потрапляли без будь-якої допомоги.

Ну, і в цілому, поводилися їжаки добре, без дозволу нічого не жерли, слухняно поїдали те, що їм залишали і більшу частину часу загадково собі шурхотіли в саду.

Від Вані теж особливих проблем не було. Навчався він швидко, несподівано для себе виявивши деяку схожість тутешніх предметів із тими, які вчив у себе вдома. За симпатичних городянок ні з ким не бився. Втім, який ідіот буде з кимось там битися, коли поряд одна з найкрасивіших дівчат школи, причому небайдужа до нього? Магію побоювався, тому був напрочуд обережний і не грішив любов'ю до дивних експериментів. Загалом, ледь не ідеальний студент.