Одиниця довжини в цьому світі виходила від мого зросту, а саме 175 сантиметрів, але це була доволі приблизна величина, від якої я виходив, знаючи, який мій зріст був у минулому житті.
Також константа часу доби тут також була взята: доба — це двадцять три години і вісім хвилин. Я вирішив перевірити всі ці дані і співставити розбіжності.
Знаючи, що швидкість світла в моєму минулому світі була 299 792 458 метрів на секунду, я вирішив не вдаватися до метрів на секунду, бо механічний асинхрометр, який я міг виготовити, дозволяв фіксувати час до однієї стомільйонної секунди й миттєво реагувати на реагент срібла в двох точках.
Від пучка фотонів до люстерка і від люстерка до іншого люстерка з цими реагентами — і на різниці та зіставленні часу я мав би зафіксувати, за який час світло пройшло дану відстань.
Також відстань була взята рівно в кілометр, похибка виводилась до ста мікронів. Від люстерка до люстерка, де б мав я зафіксувати швидкість світла. Мені не потрібні були метри на секунду, достатньо і кілометрів. Тоді я знатиму певні похибки.
Даний експеримент показав, що швидкість світла в моєму світі дорівнює двісті дев’яносто вісім тисяч чотириста чотири кілометри. Тобто тут може бути і похибка в довжині, ну й у самому часі. Тут я нічого не змінюю, адже свою лінійку і лінійку із земного світу я перевірити не можу, і те саме з асинхрометрами.
Тому нова константа — 298 404 кілометри на секунду — це вже мала стати нова константа швидкості світла в моєму світі.
Далі, виходячи з того факту, що окружність нашої планети дорівнює 42 300 кілометрів, там із похибкою в сто кілометрів, то і порівняти до відношення із земним світом, де планета Земля мала б трохи менше відношення і рівень гравітації мусив би бути не 10,21 метра на секунду, а десь 10,3 чи 10,4 метра на секунду при тій же густині маси планет.
Ну тут я вирішив взяти до уваги дослідження Бласкі та Суміреля, що з цією планетою не так і чому ми таки не знайшли нафти. Можливо, тут настільки багато оксидів, що нафта просто і не утвориться, адже трохи інший склад.
Більше алюмінію чи літію або інших легших металів та оксидів — тому ми і маємо, що об’єм і гравітація трохи не сходяться.
Звісно, що я хотів, щоб дві планети були абсолютно ідентичними, та такого навіть за будь-яких умов і бути не може, адже Земля і ця нова планета, якій не має в моєму словнику назви, мають трохи відмінний хімічний склад і трохи відмінну еволюцію.
Здавалося б, повністю зовнішньо схожі рослини — той самий польовий щавель, але він мені видався трохи кислішим, ніж на Землі. Рослини також ззовні схожі, а їхній хімічний склад і властивості точно трохи різні. У мене немає зразків, щоб порівняти із земними зразками.
Також, якщо подивитися на конопляні поля... Якщо під час цвітіння в ті поля відправити працювати орків чи гномів, або навіть і мене, то ми там відразу наловимо зайців, і роботи не будем.
А ельфам усе одно — тетрагідроканабінол на них має трохи інший вплив. Він гальмує їхню реакцію, але галюциногенного впливу вони не мають.
Тобто в корі цієї планети більше легких металів, ніж тяжких. Той самий уран може бути рідкістю, а от цинк чи алюміній — тих металів може бути навіть більше від заліза. І те, що ми тут знайшли таки поклади залізної руди, — це може бути більшим виключенням із правил, аніж самим правилом.
Біля Громграду знайдені просто колосальні поклади ільменітів, а от біля Торгайська там алюміній і цинк зустрічаються найчастіше, а з руд — болотна руда і подекуди пірит, та й то рідкість.
Отож, у цьому світі можуть бути великі проблеми з будівництвом залізних доріг і всього залізного.
Як би сказали в земному світі, наші справи були настільки поганими, що ми масло були змушені мазати самісінько на ковбасу і їсти без хліба. Бо хліба, а в нашому випадку заліза, в цьому світі може бути дефіцит.
З усіма цими даними, що я отримав, я вирішив провести першу загальну наукову конференцію Вакзвара у Мирнодрагорові.
— Доброго дня і радий, що ви всі відгукнулися на моє запрошення на цю першу наукову конференцію в цьому світі.
Знаєте, я вирішив зіставити певні значення, які я отримав, виходячи з висновків нашого світу, і порівняв із тими даними, що я знав по моєму минулому світу.
А висновки мої будуть доволі невтішні: ми отримаємо дефіцит заліза раніше, ніж ми думаємо. В нашому світі дуже велика кількість алюмінію і цинку, а також чистої руди, як біля Вовкограда — може взагалі виявитися, що це лише виключення. А от ільменітової руди та титану може бути надлишок.
Збільшувати металургійну потужність для виробництва чавуну і сталі я не вбачаю доцільним, адже нам потрібно буде замінювати металургію під більше використання алюмінію, цинку і титану.
Тобто електродугова плавка металів є більш доцільною для нас, ніж просто плавка в домнах. Те, що нам природа тут дала трохи тяжких елементів типу молібдену і вольфраму, то також може бути виключенням.
Але за цим виключенням може і стояти велика вулканічна активність, яка тут була багато років тому, ще при самому формуванні самої планети.
Якщо такі тяжкі метали є тут на поверхні, то це великий плюс того, що тут вулканічна активність могла трохи спасти, але в іншому місці ця сама активність могла і збільшитись. Це ми дізнаємося, чесно кажучи, доволі швидко.