6

6

- Усім привіт-привіт! Я - ЗЕ-МЛЯ-ЗЕМЛЯ-Я-Я-Н-Н-І-І-І-Н! Нарешті я починаю свій обіцяний вам стрім з дистанційного керування марсохо-о-дом! Так-так! Вам не почулося. Я зараз буду дистанційно керувати саме марсоходом на планеті Марс в секторі досліджень для дистанційних відвідувачів. Мені нарешті надали дозвіл погратися з цією штуковиною. І що ще особливе: я останній, хто це зробить до початку процеса тероформування Марса. Бо з початком тероформування Марса на ньому можна буде залишатися та й взагалі щось робити хіба що тільки вченим та військовим. Для космічних туристів та дистанційних відвідувачів Марс буде закритим. Отже, почнемо. Переходимо у запис екрана, щоб ви бачили, як я вдало почну керувати цією високотехнологічною штукенцією. Що?.. - блогер, який вже хотів переключити транслювання з камери, яка знімала його, на запис екрану, зупинився, прислухаючись до криків ззовні.

Парубок з дивною різнокольоровою зачіскою сидів у кімнаті, три стіни якої були оброблені шумоізоляцією у викляді пірамідок, а сторона з вікнами була лише закрита шторами з тканини з великою шумоізоляцією.

Земля-землянин (як він себе назвав) схопив камеру, яка все ще транслювала його, та привідкрив одну зі шторинок, просовуючи у щілину камеру.

- Тут щось відбувається… - шепітом він пояснив у камеру.

Хлопець наблизив об’єктивом місце, де відбувалися події з Оксаною, Аскольдом та сталевими маками, сфокусував для чіткості та залишився знімати, боячись поворухнутися.

Усе, що там було, відображалось на тисячах екранів телефонів, планшетів та ноутбуків, на які дивилися підписники Земля-землянина.

- Отакої… - судорожно проговорив блогер, скований параличом від здивування. - Це цікавіше, ніж керувати марсоходом по місцях, по яких їздили інші…