Розділ 47. Погляд з балкона.

Сад у Сент-Ендрюсів завжди дратував Нору – все тут було занадто правильне, кожен кущик підстрижений як по лінійці, а кожна квітка мала рости лише там, де їй дозволив садівник. Але сьогодні повітря було іншим – воно пахло не лише вологою землею та першими нарцисами, а й солодкою небезпекою. У десяти кроках за нею, вимірюючи кожен крок бездоганною військовою виправкою, йшов Джаспер. Його рука звично спочивала на поясі, біля кобури, а погляд методично сканував верхівки дерев та прольоти кам'яного муру, роблячи вигляд, що пильно охороняє.

Для будь-якого випадкового спостерігача з вікна другого поверху це була зразкова сцена: "шляхетна леді та її відданий вартовий". Але для них обох це був перший справжній шанс поговорити без туманної завіси Сохо та затхлого диму лавки.

— Ви дуже переконливо розбили собі руку, капітане, — тихим шепотом промовила Нора, не обертаючись. Вона вдавала, що зацікавлено розглядає ледь розквітлий кущ білих троянд. — Мій батько досі п’є заспокійливі краплі щогодини. Ви стали його головною надією на спокійну старість.

— Знаєте, міледі, трохи крові і всі одразу вірять, що ти справжній герой, — почула вона у відповідь низький, вібруючий голос Джаспера. Він зупинився рівно в той момент, коли завмерла вона, зберігаючи статутну дистанцію. — Вашій матусі теж не зашкодило б трохи понервувати. Вона вже почала обговорювати з головною покоївкою колір скатертин для вашого тріумфального "виходу у світ", наче останньої ночі нічого й не сталося.

Нора гірко всміхнулася, тонкими пальцями зриваючи бліду пелюстку.

— Вони не бачать справжньої загрози, Джаспере. Вони бачать лише чергову можливість вигідно мене прилаштувати. Тепер, коли ти став "героєм війни" в їхніх очах, батько дивиться на тебе з надією, але мати... вона все ще шукає золоту корону на чиїйсь голові. Для неї ти лише корисний інструмент, механізм, що має працювати безвідмовно.

Джаспер зробив два стрімкі кроки ближче, грубо порушуючи встановлену дистанцію, але зробив це так майстерно, щоб з вікон маєтку це виглядало як отримання важливого розпорядження від господині.

— Корони часто надто сильно тиснуть на мозок, Норо. — Його голос став теплішим, втративши сталеві нотки капітана Кейна, і вона майже відчула його гаряче дихання на своїй потилиці. — Твій план працює бездоганно. Шрам і Мовчун уже навели свої "порядки" серед лакеїв – тепер на кухні тихіше, ніж у церкві. Ми знаємо про кожну плітку, що тільки-но встигла народитися. Якщо хтось запідозрить, що капітан Кейн надто часто дивиться на леді Сент-Ендрюс не як на об’єкт охорони... вони пошкодують про свою цікавість раніше, ніж встигнуть відкрити рота.

Нора нарешті зважилася обернутися. Її обличчя було відкритим, вільним від обридлої вуалі, підставлене ласкавому квітневому сонцю. У цьому світлі її шкіра здавалася майже прозорою.

— А ти сам, Джаспере? Як тобі роль цього бездоганного капітана? Твої очі... іноді мені здається, що вони стають холоднішими, коли ти вдягаєш цей мундир. Я боюсь, що вигаданий Кейн може з часом витіснити того чоловіка, якого я зустріла в нетрях Сохо.

Джаспер на мить завагався. Жорстка лінія його губ пом’якшала, і в глибині бурштинових зіниць на коротку мить знову спалахнуло те саме багаття, яке зігрівало її в підвалі пекарні.

— Той чоловік нікуди не зник, Норо. Він просто навчився тримати спину рівно і приховувати оскал. Але вночі, коли я обходжу периметр вашого саду і дивлюся на світло у вашому вікні... я відчуваю себе злодієм. Злодієм, який вкрав найбільший скарб Лондона і тепер змушений охороняти його від самого себе.

Він мимоволі простягнув руку, наче хотів поправити неслухняний локон на її скроні, але вчасно схменувся і різко опустив долоню, пам’ятаючи про десятки очей, що могли спостерігати за ними крізь скло.

— Нам потрібно готуватися до другого тижня нашого заколоту. Я дізнався через своїх людей, що до вашого батька вже почав підбивати клини лорд Редкліфф. Він наполягає на візиті, щойно закінчиться ваш офіційний траур. Редкліфф – запеклий гравець, і його боргів у клубах уже більше, ніж цегли в цьому маєтку. Він ідеальна перша жертва для нашого плану викриття.

Нора кивнула, її очі холодно блиснули рішучістю, яка колись належала лише Веді.

— Я добре знаю Редкліффа. Він слизький і підлий, як вугор у болоті. Якщо капітан Кейн "випадково" знайде неспростовні докази його фінансового краху прямо під час візиту... батько власноруч виставить його за двері.

— Саме так. — Джаспер знову миттєво випрямився, повертаючись до ролі професійного військового. — А тепер, міледі, нам час повертатися до будинку. Ваша матінка спостерігає за нами з балкона вже рівно три хвилини. Нам не потрібні зайві підозри раніше визначеного терміну.

Нора повільно рушила до мармурових сходів, відчуваючи за спиною впевнені, розмірені кроки Джаспера. Кожен метр цієї ідеальної садової доріжки був кроком по тонкому льоду. Але поки він був поруч, вона знала: якщо цей лід під ними провалиться, він буде першим, хто протягне їй руку, навіть якщо заради цього йому доведеться розірвати мундир капітана і знову стати королем злочинного світу.