Клацання в темряві

Вони вискочили з павільйону так швидко,ніби за ними гналася ціла армія тих моторошних ляльок. Марк ( припадає до землі й важко дихає) -- Я...я більше не можу бігти! Ви бачили, як вона повернула голову?! Данило -- (раптом різко хапає марка за плече й стишує голос) -- Стій! Тихіше! Усі в кущі, негайно! Каспер (пошепки) -- Що таке?...  Данило (показує пальцем убік атракціонів) -- Там хтось є. За кількома метрами від них, між темними силуетами дерев, повільно рухався промінь чужого ліхтарика. Хтось мовчки ішов алеєю парку. Діти присіли за густими кущами,  боячись навіть дихнути. Майя, тремтячи від адреналіну, опустила очі на касету в своїх руках. Майя (дуже тихо пошепки) -- Хлопці...подивіться. ззаду на касеті щось приклеєно. Вона обережно відклеїла шматочок скотчу й розгорнула маленький,складений удвоє папірець. На листочку було написано: " Якщо хочете врятуватися, йдіть туди де можна по колу й нагору йти" Данило -- блін, я взагалі не майстер в загадках... Каспер -- О, а це яраз для мене! Так , якщо по колу й вгору... Я ЗРОЗУМІВ! Це ж колесо огляду! Марк -- Молодець! То що, йдемо до колеса огляду? Майя -- нам до нього довго й страшно йти! Чи ти забув, що ми бачили чужий ліхтар між дерев?  Марк -- (пошепки) -- Та він вже, мабуть, пішов далі... І саме в цю секунду Каспер робить необережний крок назад. ХРУСЬ! Під його кедом з гучним тріском ламається суха гілка. Звук у нічній тиші лунає наче постріл . Усі замирають. Промінь чужого ліхтаря вдалині раптом зупитяється...і повільно повертає просто в бік їхніх кущів! Промінь світла вирізає з темряви листя кущів буквально за кілька сантиметрів від обличчя Марка. Серця хлопців та майї калатають так гучно, що здається , незнайомець зараз почує й це... Незнайомець вирішив перевірити, що ж там хруснуло... Діти з жахом помітили як промінь ліхтаря й темний селует повільно наближаються до їхніх кущів. Серця калатали так,що аж гуло в вухах каспер гарячкого заліз рукою в рюкзак,збираючись щось витягти й кинути вбік, щоб відвернути увагу. Але раптом -- ХРУСЬ! -- гучний тріск лунає зовсім з іншого боку парку. Незнайомець різко розвертається на звук і швидким кроком прямує туди, у бік виходу з парку. Друзі не гаяли ні секунди. Одразу після того, як чужинець зник у темряві, вони зірвалися з місця й прожготом побігли до коеяс огляду. Вони прибігли задихані, але біля самого входу на них чекала нова несподіванка... У темряві чітко малювалася чиясь тінь. Каспер (притишуючи голос) -- Хто це?... Марк -- Невже той незнайомець повернувся?! Майя -- Не думаю... Там видно довге жіноче волосся. Данило (у шоці) -- Що?! Дана?! Що ти тут робиш? Він витріщився на свою молодшу сестру, а потім глянув на годинник -- той показував 00:43. Дана здригнулася від несподіванки й випустила з рук телефон. Екран спалахнув у темряві, освітивши її перелякане обличчя.  -- Данило?! -- вигукнула дівчинка, схопивши смартфон. -- Що ви тут робите? -- Це я маю запитати! -- обурився Данило, підходячи ближче. -- Майже перша година ночі! Батьки знають, що ти втекла з дому?! -- Ніхто не тікав! -- огризнулася Дана, але в її голосі відчувалося тремтіння. Вона міцно стиснула телефон у долонях. -- Мені...мені прийшло повідомлення. З невідомого номера.  Майя та Марк перезирнулися. Каспер, який досі озирався на темні кущі, зробив крок уперед: -- Яке ще повідомлення?? Дана мовчки розвернула екран телефону до друзів. На ньому висіло лише одне коротке SMS від прихованого контакту: << Якщо хочеш дізнатися таємницю свого брата, приходь о 00:40 до колеса огляду, Будь сама>> . -- Хтось спеціально заманив тебе сюди! -- здогадався Марк. -- Але навіщо? -- тихо запитала Майя. -- І як це пов'язано з касетою та тими страшними ляльками? У цей момент угорі, над їхніми головами, щось голосно забряжчало. Величезне, іржаве колесо огляду з тихим рипінням повільно хитнулося, а одна з кабінок на самій верхівці раптом спалахнула тьмяним червоним світлом...