Ворожнеча

Хьонджін і Синмін дві кращі моделі в агентстві. Вони і лише вони очолюючи кращі модні покази та стають обличчями обкладинок популярних журналів. Однак жоден не хоче поступитися місцем іншому. Тому конкуренція між ними запекла і гаряча, неначе розплавлена лава. На одному з показів хлопці не змогли розминутися. Це груба помилка, яку ні Хван ні Кім визнати не хотіли. Звісно про це написали у всіх модних виданнях, ще до закінчення шоу.

- Ти завжди стараєшся зіпсувати моє життя, - наступає на Джіна юнак, грізно метаючи блискавки очима, - Хіба ж я винен, що ти не розумієш, де право, а де ліво, Мінні? - ласкавим тоном дразнить парубка, складаючи руки на грудях, а Синмін готовий закіпіти від злості.

- Це була твоя помилка там, - він тицяє пальцем у бік подіуму, - Але ж ваша королівська дупа цього не визнає, легше звинуватити мене у всьому. Впринципі, ти завжди так робиш, ще з студентства, - розчаровано хитає головою, та розвертається до дзеркала, щоб зібрати свої речі. Вони у гримерці вдвох, так, як всі інші побачивши їх настрій тихо пішли додому.

- Про що ти говориш, Синміне?! - о, тепер Хван справді починає злитись, що приносить трішки радості Кіму. Блондин підходить ближче, зупиняючись прямо за спиною хлопця. І Мін може відчути його гаряче дихання, яке лоскоче шию, викликаючи сироти на шкірі.

- Про те, що щоб не сталося, колись, я завжди захищав тебе, якщо ти встиг забути. І коли виникали проблеми то ми вирішували їх разом, а не тікали ховаючись по кутках, як це робиш ти, - брюнет бачить у відображенні дзеркала, як палають гнівом очі Хвана.

- Ти ж першим кинув мене заради кар'єри, - різко розвертає Синміна до себе обличчям, - Та пішов за тобою, якщо ти забув.

- І де ми зараз Хьонджіне? - на зміну злості приходить втома. Дика і всепоглинаюча.

- На вершині популярності, - хмикає, дивлячись у, колись, мабуть у минулому житті, кохані очі та бачить там відображення себе.

- Ти ж знаєш, що я не про це кажу.

- Знаю, - Джін бере Кіма за підборіддя, не сильно стикаючи його пальцями, - Я поцілую тебе, ти можеш...

Синмін цілує першим, жадібно припадає до губ, забираючи залишки повітря. Він відтягує світлі пасма волосся, падаючи в безодню давно забутих почуттів разом з Хьонджіном, який не збирається відриватися від його вуст. Хлопець насолоджується поглиблюючи поцілунок.

Косметика летить на підлогу, коли Джін саджає Синміна на стіл не розриваючи поцілунку. Час спиняється для них. Існують лише почуття оголені, наче телефонні дроти. Вони спиняються так само різко, як почали. Просто відсторонюються один від одного, глибоко дихаючи. Синмін обіймає Хьонджіна за шию, та сміється торкаючись його лоба своїм.

- Боже ми такі дурні Хьоні.

- Вперше за довгий час я згоден з тобою, Мінні, - тихий сміх виривається з його грудей, - Давай спробуємо знову без дитячих витівок. Серйозно. Ходімо на побачення.

- Якщо ти жартуєш, то я поб'ю тебе, чесне слово, - на секунду Кім втрачає свою розслабленість.

- Ніяких жартів, - Хьонджін відступає на крок, а Синмін встає зі столу, щоб обійняти хлопця за талію, та прошепотіти у його вуста, - Добре, ходімо на побачення, але я багато цьоматиму тебе.

- Звучить, як краща погроза у моєму житті, - сміється Джін, та цілує до запаморочення та підігнутих колін.

І вони будуть щасливі, тепер точно.

Кінець ~♡