З ним хочеться продовження…

І ось трапився Олег…

Зачепив…

Наче, щось в середині клацнуло…

Не можу стримати щасливу посмішку …

З ним хочеться продовження…

 Тепер я не можу відвести від нього погляд…

Ризикнути?

А скільки того життя? 
Ризикну. 
 

Тим паче, Женя спільним друзям розповідає про розлучення і що досі мене кохає. А навіщо мені той старий геморой?!

Хочу новий. І,бажано, не геморой.

Щаслива я вискакую з підʼїзду об 11.45  і натикаюся на Олежку з кавою і круасаном .

-  Так, я згодна. 

-  Випити зі мною кави? - здивовано питає Олег.

-  Вийти за тебе заміж , - сказала я весело і тинькнула його по носу.

-  Сідай в машину і кажи , куди тебе везти ? В РАЦС чи на твою важливу зустріч? -  усміхнувся він в відчинив для мене двері . 

-  Шевченко 17а , будь ласочка , - щаслива я застрибнула в авто з круасаном в одній руці і з кавою в іншій. 

-  Дозволь пристебнути тебе , крихітка . В тебе якраз і руки зайняті , -  усміхнувся він і потягнувся за моїм ременем безпеки .

Ох  ,хлопче, та я вже тебе хочу . Хоча б вкусити , замість того круасана. 
Шалені мої думки біжать попереду мене. 

Але на зустріч з потенційним клієнтом краще б таки потрапити.А цей паршивець посміхається , як наче знає про що я тільки-но подумала.
 

Доїхали ми за 4 хвилини і тому був час побути вдвох, поки чекали клієнта.

-  Дякую, що підвіз і нагодував. Ти справжній? Можна я потикаю в тебе паличкою, щоб переконатись?- жартівливо запитала я. 

-  А давай краще я потикаю в тебе своєю паличкою і ти зможеш переконатися стовідсотково, - підхватив мій жарт Олег.

-  Ти що, я за круасан не віддамся, - надула щоки ображено я, ледь стримуючись  від сміху. 

-  А за багато круасанів і каву? - перепитав він.

-  А круасани будуть з шоколадом? - мені все більше подобалося з ним жартувати.

-  О тааак,будуть.

 -  Тоді , я подумаю. Бувай , мені треба бігти. Клієнт має чекати мене  біля того фонтану. Ще раз дякую.

-  Я б хотів  дочекатися тебе і пообідати разом.

-  Не варто, в тебе , мабуть , купа справ, - сказала я, але дуже хотілося, щоб дочекався.

-  А я все одно почекаю. Попрацюю в телефоні, - сказав, як відрізав.

-  Добре, - ой, Боженька , допоможи мені не закохатися в Олега вже сьогодні.