Дайрен

Все. Присягаюсь. Це останній подібний захід. Як же мені набридло . Навіщо взагалі пішов на це? Через вмовляння радників, в першу чергу. Вони тиснули, через необхідність мати спадкоємця. Та чи так він потрібен? Мені ні. Охочих успадкувати мій титул достатньо. Істина пара? Це, радше, зайвий клопіт. Та й не вірю я в це. Надивився придостатньо.  Жінки однакові. Не одна, то інша.  Я легко захоплювався ними, але й швидко холонув. Вдома на мене чекала моя фаворитка, Омелія, ніжна, податлива, красива. Не дратувала, що вже добре. Можливо, з нею й укладу шлюб згодом. 
Зараз же змушений був відвідати останній бал, заспокоїти свою совість , що зробив все, що від мене залежало. 
Хоча не все так і сумно. Там повинен бути мій добрий друг, принц Айрон, старший син короля. В молодості ми багато часу провели разом, погуляли на славу. Він теж постійно змінював жінок. «Чого не заведеш фаворитку? Це зручно»- якось спитав його я. «Ти що, мати вбʼє мене, навіть слово таке в нас під забороною«-сміявся він. «В сенсі? А батько? В нього нема?». «Прошу тебе, навіть не зачіпай цю тему при зустрічі, якщо хочеш вижити.Поле бою здасться тобі розвагою в порівняні з гнівом маман»- він вже відверто веселився з цієї теми. Виявилося, його батьки істина пара. Але ж хіба це привід відмовляти собі в задоволенні?

На святі буде його молодша сестра. Айрон з захопленням розповідав про неї. Це єдина жінка, про яку він взагалі говорив. Милий, тендітний янгол. Про вроду я чув вже не від нього. Виявляється, залицяльників достатньо. Ще б пак, плідність родини, статки, титул, чистокровні перевернуті. Мені така морока й задарма не треба. Красою не здивуєш, бачив чимало. Як же я помилявся. Знав би в що встрягну, взагалі б з дому не потикався. 
Коли увійшов до зали, був готовий багато до чого. До затуманених жіночих поглядів, до ревнивих чоловічих, до захоплених дівочих. Але ніяк не очікував побачити спину, дуже чарівну спину, мушу зазначити, в оточені численних чоловіків. Синя сукня виділялася в натовпі чорних костюмів і притягувала погляд. Біле волосся здавалося коштовністю. Чим ближче я підходив, тим сильніше був збитий з пантелику. Її запах. Що це? Омана? Чари? 
Жарт про парність з кимось з джентльменів був справді дотепний. Але не з вуст юної леді. Те, що копмпанія її підтримала, означала лише одне, вони звикли до такого. Де це чувано? Таке свавілля! 
Рукостискання проходе як я й думав. Швидко покінчу з цим і все. Я вільний. Завітаю на останок до якоїсь мадам, що так щедро натякали на свою зацікавленість, треба зняти напругу. Бо саме вона, не інакше, дратує мене і привертає увагу до цього дивного створіння- принцеси. Дійшов вже до того, що не можу надихатись нею. Це щось нове, але не менш дратівливе. Зайве. Непотрібне. 
Тату , що зʼявилося на запʼясті шокувало мене. «За що?» вирвалось в нас одночасно. І те, як обурилась вона, зраділо мене за живе. Та тут кожна!!! мріє про такий шанс. Кажу ж - нестерпне дівчисько. 
Думки почали впорядковуватись , це звісно випробування для моєї нервової системи, але не крах. Ось вона, жінка, яка зможе народити мені потомство. Більше нічого й не вимагається. Виконає свою місію, а потім ми будемо вільні один від одного. Звір в середині мене загарчав, не розумів абсурдності ситуації: «Наша!!! Єдина!!». Та що б тебе. Ще цього бракувало. 
За її спиною одразу став батько, брати. Цілий натовп. Даючи зрозуміти, що вона під захистом. Сам на сам, я може й вийшов би переможцем, кожен з них достойний супротивник, але навіть двох мені не перемогти. Та це й зайве. Я в своєму праві. Закон на моїй стороні. Ми мірялися поглядами, напруга наростала, бійка здавалася не минучою. В цей час підійшла королева, поклала руки на долоні чоловіка, що стисунулись в кулаки. 
-Милий, думаю варто обговорити все завтра з ранку, на свіжу голову. 
Думаєте хтось сперечався? Чи вказав, що жінці не місце в чоловічих сварках? Король лише запитально подивився на свою дружину, та лагідно кивнула йому. Таке враження, що спілкуються ментально. 
-Добре,- кивнув його високість- чекаю вас завтра, о десятій. Зараз, не варто зчиняти галас. Розпочнемо танці.