Трохи збентежена Катерина піднімалася в ліфті в свій кабінет. «Як вести себе після такого?! Як дивитися йому у вічі? Буду старатися не показуватися йому на очі».
Весь день працювала, працювала, не згадувала. В кінці дня присіла за стіл в кабінеті: «Не кликав весь день, добре. Але чому почуваюся трохи ображеною, бо не знайшов часу зустрітися. Так,- різко встала зі столу,- досить, треба брати себе в руки».