Катерина
- Що робити, що робити, - Катерина ходила по кабінету, - що робити? Де знайти вихід? Сіла за стіл та закрила обличчя руками. « Господи, що робити?» Такої паніки вона не відчувала давно, дуже давно. Такої, коли ноги та руки тремтять, в голові паморочить, і не залишає відчуття, що це кінець, кінець твого звичного життя, і ти не спроможний нічого змінити.
- Катерино Андріївно, вас викликають на виробництво, - секретар просунула голову у двері, - Катерино Андріївно,- гукнула знову. Підійшла та доторкнулася до плеча свого шефа. Катерина аж підскочила, чим злякала Лізу.
- Пробач, Лізо, - промовила, погладила по плечі,- трохи знервована останнім часом, пробач. На виробництві знову проблеми?
- Так, Марк з Олегом побилися.
- Що цього разу?
- Ольга.
- Хто?
- Новий секретар Максима Вікторовича
- Скільки можна?- заморено зітхнула Катя, - піду з ними поговорю.
Спустилася.
- Хлопці, що цей раз трапилося?
- Я запросив на побачення Ольгу і вона погодилася, - сказав Марк.
- Ні, це я її запросив, - втрутився Олег.
- Досить, розповідай, Марку
- Сьогодні увечері побачення, сказав своєму кращому другові, а він поліз битися.
- Бо я її запросив, я !!!
- Коли ти її запросив, Олег? – звернулася Катерина
- Вчора після роботи,- трохи заспокійливо сказав Олег
- Ти, Марк?
- Сьогодні зранку
- І вона дала згоду вам двом?
- Да, - разом спантеличено відповіли хлопці
- Ой, хлопці, вас обвели навколо пальця, не збиралася вона з вами гуляти, - зітхнула втомлено Катерина, - ідіть працювати.
- А як це, Катерино Андріївно?
- Ідіть, працюйте.
Піднялася на 5 поверх до приймальної директора. Кабінети в офісі на всіх поверхах мали скляні двері та стіни, які можна закрити жалюзями, виняток становив кабінет директора. Катерина взялася за ручку двері і побачила, як Ольга щось радісно щебетала на вушко Ігорю ( працівнику піар – відділу), а той зачаровано її слухав.
- Зрозуміло, - похитала головою і пішла до свого кабінету.