Олександр відкинувся на спинку крісла. « Чому вона їх захищає, чому? Я дам їм рекомендації хороші на скільки це можливо. Але треба їх звільнити, не має в мене часу занурюватися в це діло та знаходити вихід.» Згадалося як дізнався про хворобу батька. Радості та відчуття задоволення не було. Здивувався чому так. Зрозумів, що від минулої ненависті залишилась лиш пустота. В лікарні дивися на зморщене лице незнайомого чоловіка, який був його батьком і нічого не відчував. Мав би радіти, що він довірив своє діло йому, Олександру, він міг би знищити все, але ж ні не хотів цього, не хотів. Стільки років чекав слушного моменту і коли він настав нічого не відчув. Навіть почало дратувати. Вирішив зробити дану компанію посередником між виробником та покупцем. Фірма, яка буде виготовляти компи, він знайшов. Залишить замість себе виконуючого обов’язки директора, а сам поїде додому. План був гарний, але Катя зі своїм захистом своїх людей відверто кажучи заважала, дуже заважала. «Це буде великий головний біль»