Спроба бути щасливою

Глава 1

  • Та як він сміє, - гнівно думала Катерина, ходячи  по кабінету, -  Він не має права! Ні, він має право, має,- тихенько присіла на стілець, -  що ж робити!
  • Пробачте вам принесли конверт,- секретар просунула голову у двері. Олександр здригнувся .
  • Покладіть  на стіл.
  • Добре.

Секретар Анжела вийшла. Олександр дивився на конверт, ніби не бачачи його. «Що робити з начальником технічного відділу – думав він – вона може доставити багато проблем» . Взяв у руки конверт. Конфіденційно, Олександру  особисто у руки.

  • Анжела, принесіть, будь ласка кави. Секретар принесла.
  • Хто приніс конверт?
  • Кур’єр
  • Дякую, ви вільні.

«Да-а, Катерина Андріївна, не так ви і праві. Ваші працівники працюють не зовсім сумлінно» - думав він, переглядаючи документи в конверті.

В турботах пройшов увесь день. Катерина стомлено попрямувала до своєї машини. Відкриваючи двері квартири, запізно згадала, що не купила продукти.

« Знову не змогла заснути»- думала, знімаючи піджак. Вдягла халат та присіла до столу.

  • Катерино Андріївно, вас шеф викликає – Ліза принесла каву та бутерброди.
  • Лізо, я встигну випити каву?
  • Так, я сказала, що ви пішли на виробництво.
  • Дякую тобі.

Катерина пила каву та розмірковувала навіщо її викликають. Бадьорий напій та їжа зробили своє діло та повна сил піднялася на ліфті. Секретар директора глянула на неї.

  • Вас чекають.
  • Дякую.
  • Доброго дня, Олександр, - привіталася Катерина.

Директор розмовляв по телефону біля вікна, кивнув головою та жестом запросив присісти. Катя присіла і почала розглядати кабінет. З приходом нового господаря кабінет майже не змінився. Відчуття, що з’явилося щось нове. Що саме не могла зрозуміти. За склом у шафі був макет яхти.  Вона зачарували Катю  так, що вона піднялася та підійшла ближче.

  •  Мрію побудувати таку, - шепіт над головою заставив її здригнуться.  Вона різко повернулася і опинилася в його руках. Підняла очі до його лиця і побачила, що він спантеличений її діями. Швидко прийшовши до тями, посміхнувся.
  • Я вас злякав? Пробачте не хотів, давайте присядемо.
  • Дякую,- відповіла автоматично. « Такі теплі руки» - пронеслося в голові.
  • Вип’ємо кави?, - запитання повернуло до дійсності.
  • Добре.

Олександр почекав доки секретар поставить каву та печиво на стіл та зачинить за собою двері. 

  • Прошу пригощайтеся.
  • Дякую, - Катя взяла чашку.
  • Основна функція компанії – виготовлення комп’ютерів. На даний час ми не можемо вливати у ваш відділ достатньо  коштів.  А отже     виробництво знизиться і ми понесемо збитки. Тому ми будемо займатися іншим, а людей ми звільнимо.
  • Ви не можете цього зробити. У цих людей ця робота сенс життя. – своєю готовністю заступатися за працівників вона здивувала Олександра.
  • Якщо сенс життя, то чому вони виконують її так безвідповідально?,- голос Олександра залишався рівним.
  • Мені відомо по Андрія та жорсткі диски, Кароліна завжди запізнюється і цей список можна продовжити? Тому не треба їх захищати я все одно їх звільню.
  • Та ви нічого не знаєте, - Катерина різко поставила чашку на стіл, - жорсткі диски продаються як кармани, Кароліна не ходить на обід, щоб відпрацювати необхідні години. Ви не можете їх звільнити, це їх знищить, - в голосі Катерини з’явилися нотки благання.

Голос Олександра залишався рівним.

  • Що ви таке говорите?! Втрата роботи не може бути кінцем життя і їм виплатять вихідну допомогу.
  • Ви не розумієте, діло не в грошах, ця робота для них життя, - ніби благала Катерина.
  • Завжди діло в грошах,- різко сказав він, - У мене немає грошей для технічного відділу, тому люди будуть звільнені.  І це не пропозиція, а констатація факту. Катя різко встала, ніби її ударили. Прямо подивилася йому у вічі і відповіла:
  • Легше звільнити стільки людей, ніж  знайти вихід з даного положення,- повернулася та вийшла з кабінету.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше