Розділ 4.

Звісно, ніякого адвоката в Оксани не виявилося, але ми викликали державного, що взявся захищати інтереси дівчини.

— Я просто хотіла трохи розважитися. І його розрадити. Розумієте? Я мала кілька вихідних та прагнула провести їх за містом. Разом з Яриком, адже у нього також мав бути вільний день. Дочекалася, поки завершиться той корпоратив, зустріла Ярослава та повезла у заміський котеджний комплекс. Неподалік того закладу є такий. Зняла нам будинок на добу, власноруч прикрасила його, замовила їжу з ресторану.

Ярослава я не попередила, що заїду за ним, планувала зробити сюрприз. І знаєте — він погодився хоч й не одразу... Ми приїхали до мене, потім запропонувала випити трохи вина, щоб розслабитися. Просто вина. Нічого більше. Але він швидко сп’янів. І ми дійсно провели разом ніч…

Дівчина говорила уривками. Ділилася спогадами, час від часу схлипуючи.

— А як він опинився у тій хатині в лісопарку, ще й в такому стані? Чому ви дійсно не відвезли його додому ще й придумали цю історію з халатом?

— Наступного ранку він все зрозумів, коли протверезив та виявив себе в моєму ліжку. Нагримав на мене та пішов, грюкнувши дверима, — Оксана знову схлипнула. — І після цього зник. Я не знаю, що з ним сталося далі. Присягаюся! І про халат той гадки не маю! То не я! Чесно! Ми просто випили разом трохи вина для настрою й провели разом ніч. Але ж це не злочин, правда? Я люблю займатися коханням. І Ярика я кохаю. Тільки він мене геть не помічає, — дівчина відкинулася на спинку стільця та схрестила руки під грудьми, зиркаючи в бік адвоката. Той лише важко зітхнув.

— А крапельниця?

— Та я лише хотіла її відключити, бо розчин закінчився, а медсестри поруч не було, лише ваш гамадрил накинувся з наручниками…

— Гаразд, — зітхнула я. — Підпишіть тут, й можете поки бути вільними, Оксано. Тільки з міста не виїжджайте.

— І не планувала, пані Еліно, — буркнула дівчина, поставивши підписи на паперах.

Вони з адвокатом вийшли, а я обхопила голову руками. Тепер все ще більше заплуталося. Годинник на стіні пробив восьму вечора. Нормальні люди вже за святковим столом, а я, як завжди, на роботі.

— Владе, — набрала я номер оперативника, — а пробийте по базі авто Ярослава, будь ласка. І з’ясуйте, де зараз воно.