Сповідь на стіні: Тінь моєї провини
Епілог
Минув рік з того дня, коли Віка вперше побачила крейдяний напис на своїй стіні. Життя в школі змінилося не через магію, а через просте рішення бути людиною. Катя більше не була «невидимкою» — вона стала найкращою подругою Віки, і разом вони створили шкільний арт-клуб, де кожен міг малювати та писати, не боячись осуду.
Мілана спочатку не розуміла цих змін, але згодом і вона змінила свої коментарі в чаті на слова підтримки. Тінь провини зникла, залишивши по собі лише мудрість.
Віка щовечора дивилася на свою чисту стіну. Тепер вона знала: тиша буває різною. Раніше це була тиша страху, а тепер — це тиша спокою.
Слова від автора:
Дорогі читачі! Ця книга стала другою в моєму циклі драматичних історій. Я написала її для того, щоб нагадати: наші слова — це найпотужніша магія, якою ми володіємо. Вони можуть стерти людину з реальності, а можуть дати їй силу жити далі.
Як і в моїх попередніх творах, я хотіла показати, що справедливість завжди знаходить шлях. Дякую, що читаєте мій літопис.
#582 в Молодіжна проза
#138 в Підліткова проза
Відредаговано: 12.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
