-6-

Пролетів тиждень настав п'ятниця.

Лія збирала валізу одяг легкий і трохи теплий. Косметика, книга. І подарунок Маркові. Її хотілося купити щось не велике на згадку.

Задзвонив телефон.

-Алло. Та спускаюся.

Біля дверей він її зустрів допоміг із валізою.

-Ну, що готова до нашої пригоди?

-Так. А коли відкриєш таємницю, куди ми їдемо?

-Добре скажу. Ми їдемо до сусіднього міста. Там я зняв будинок за містом. Свіже повітря, басейн, річка. Будемо розводити кастер, узяв гітару.

-Ого клас співатимемо біля вогнища.

-Так відпочинок та повне відновлення.

-Це мрія.

-Поки можеш поспати. Їхати нам десь чотири години.

Машина зупинилася.

-Прокидайся соня. Ми приїхали. 

-Ах нарешті. Я добре виспалася.

Перед очима гарний будинок на два поверхи. Чистий басейн і сад з фруктових дерев.

-Тут так чудово.

-Так добре.

Усередині будинку просторий хол. На першому поверсі кухня, вітальня та вбиральня. На другому дві кімнати у молочному кольорі.

І ванна кімната.

Пройшовши на кухню, розклали продукти, які привезли. Заварили чай і вийшли до саду. За великим дубовим столом сіли пити чай із медом. Вдихаючи запах весни, тепла. Все почало цвісти даруючи радість.

Вони радісно говорили та сміялися. Цілувалися, обіймаючи один одного.

Ніч у будинку пройшла казково перед свічками з келихом шампанським. - За нас кохання моє!

-Та за нас. Усміхнулася ховаючи щасливу посмішку за келихом.

Промінь сонця впав на обличчя. І вона сонно скривилася. Перекинулася на інший бік. Її розбудив запах кави.

-Кава в ліжко. Як красиво та смачно.

На підносі стояла чашка кави, маленька вазачка з яскраво-червоними трояндами і тости з маслом.

-Так хотів тебе порадувати. Я трохи вмію готувати.

- Не збіднюйся. Ти готуєш таку пасту з морепродуктами. Що ресторани за твої страви билися.

-Ти мене вганяєш у фарбу.

Зніяковіло посміхнувся. -Давай швидше йдемо на річку купатися.

Вихідні за містом пролетіли швидко.