Розділ 50

Ранком Марина прокинулася в кімнаті одна, Сергія поруч не було, вона навіть не знала де він ночував. Ранкова нудота вигнала її з ліжка до ванної кімнати зразу, як тільки вона відкрила очі.

Тест на вагітність, котрий вона так довго відкладала в сторону, вже хоч і не був потрібен, але вона все-таки вирішила його пройти. Просто так, а раптом лікар помилився? Ця думка справді тішила її, та все ж, Марина розуміла, що в таких випадках лікар точно не допустить помилки.

Дві полоски…

Марина в розпачі прикрила очі.

Вечірка на круїзному лайнері проходила під покровом ночі. Особливого дрес коду не було, тому кожен одягнувся так, як йому було до вподоби. Дехто носив елегантні ділові костюми та вечірні сукні, а дехто був у звичайному пляжному вбранні.

Марина одягла квітковий сарафан з відкритими плечами та босоніжки на шпильці. Аліна була в блакитній сукні до колін з оголеною спиною.

- Здається все-таки треба було ввести цей триклятий дрес код, а то вечірка схожа на зібрання крутих та невдах, - пробурмотіла Марина.

- А мені подобається, - потиснула плечами Аліна.

Лайнер освітлювався гронами круглих гірлянд денного світла, котрі були розвішені повсюди. Прикрашали лайнер і гірлянди екзотичної зелені та квітів, затишок та атмосфера викликали захоплення. Аліні здавалося, що вона знаходиться на райському острові, на який якщо потрапиш, не захочеш покидати.

Широка спина Ігоря, обтягнута білою сорочкою, з рукавами, як завжди підкоченими до самих ліктів, виникла в полі зору Аліни. Він обернувся та помітивши Аліну, підняв вгору свій келих з шампанським.

Марина штовхнула Аліну в бік ліктем та лукаво підморгнула.

- Що таке? – Аліна звернула на подругу увагу.

- У мене з Сергієм все занадто натягнуто, а от у вас здається все добре. Ну, хоч в когось, - розсміялася вона.

- В тому, що у вас з Сергієм розлади в стосунках – винна тільки ти.

- Авжеж, - невдоволено пирхнула брюнетка.

Офіціант приніс келихи з шампанським і Аліна взяла два.

- Візьми, - подала один Марині.

Але брюнетка не доторкнулася до скляного келиха.

- Ні, я мабуть відмовлюсь.

- Чому? – Брови Аліни здивовано піднялися вгору. – Будучи на круїзній вечірці ти нічого не вип’єш? Не вірю. Не схоже на тебе.

- Одного разу все змінюється, хочеш ти того чи ні, - якось багатозначно пограла вона бровами.

- Як забажаєш. Я не стану тебе примушувати. Але тепер мені треба подумати, куди подіти твій келих, - Аліна озирнулася довкола. – Охх, я знаю! Треба випити його.

- Гарна ідея, - усміхнено оцінила Марина і наморщила обличчя. – Що за гидкий запах?

- Який запах? – Отямилася Аліна.

- Морепродукти… Хтось смажить морепродукти, - булькаючим голосом мовила Марина і прикрила рот з носом долонею.

Приступ нудоти не можливо було подавити, тому її знудило за перила. Аліна шоковано завмерла з келихом в руці, інший келих у неї з рук вихопила Марина, котра прополоскала шампанським рота та виплюнула за борт.

- М… Марино… З тобою все добре?

- А ти як гадаєш? – Злісно пробурмотіла вона. – Дякую нашому Сергію за все.

- Ти про що? Господи, я напевне ніколи не зможу тебе зрозуміти. Ти весь час говориш загадками.

- Ніяких загадок Аліно, - Марина відвернулася до перил та поклавши на них руки, поглянула вдалину нічного горизонту. – Я не знаю, що мені тепер робити… Я вагітна Аліно.