Розділ 45

Марина смикнула Сергія за руку і вже через секунду він прямував за нею у натовп, тримаючись за її руку. Поглядом він знайшов Ігоря та молячись поглянув на товариша, Ігор зобразив смішку гримасу, після чого розсміявся.

Остаток ночі вони провели у веселощах та танцях. Марина вижала всі сили зі свого коханого.

- Я більше не можу. Мені потрібен відпочинок, - благаючи звернувся Сергій до Марини.

- Ей, я не дам тобі спуску навіть якщо ти сядеш прямо тут, - сміливо заявила вона і Сергій чітко зрозумів, що вона не жартує.

- Ти хочеш моєї смерті.

- Я хочу твоєї уваги, - виправила вона, звабливо стріляючи в нього очима.

Серед танцюючих людей Марина помітила Євгена в оточенні своїх товаришів і її очі мимоволі розширилися. Хлопець в свою чергу теж звернув на неї увагу, але швидко відвернувся, зробивши вигляд, що не помітив її.

- Ну і добре, - мовила тихо вона.

- Що? – Сергій схилився до неї щоб краще розчути слова коханої.

- А? ти про що? – Не зрозуміла вона.

- Ти щось говорила.

- Та ні, то просто були думки вголос, - відмахнулася вона і піймала на собі погляд Аліни, котра теж помітила хлопців.

Марині знову стало зле, але не фізично, а на емоційному рівні. Настрій різко погіршився і ця переміна не приховалася від очей Сергія.

- Може повернемось назад до готелю? Скоро світанок, - він поглянув на небо та обійняв її.

- Я хочу зустріти перші промені сонця на пляжі.

- Гарна ідея! – Мовив Ігор, котрий опинився поряд із ними.

Аліна міцно тримала його за руку та жваво хитала головою.

Ранкової прохолоди не було, але Ігор обіймав Аліну так, ніби вона замерзла до кісточок. Небо постійно світліло, набуваючи інших відтінків. Темрява змінювалась світлом і ось далеко на горизонті блиснули перші промені сонця.

- Світанок, - захоплено видихнула Марина, сильніше притискаючись спиною до грудей Сергія.

Компанія стояла біля самої води, усміхнено вдивляючись в горизонт.

- Може ну його? – Невизначено мовив Ігор.

- Ти про що? – Запитав Сергій.

- Я маю на увазі сон.

- Поспати треба однозначно, я засинаю на ходу, - хитнув головою Сергій.

І справді, Сергій виглядав дуже сонливо, його очі буквально злипалися, а царство Морфея було готове прийняти чоловіка в свої обійми хоч в цю секунду.

- Світанок ми зустріли, як ти і хотіла Марино, - Аліна протяжно видихнула через ніс та позіхнула. – Я за те щоб поїхати до готелю.

Голос Аліни теж був сонним. Вона стомлено поглянула на Ігоря.

- Тоді знайдемо таксі, - Ігор нахилився та легенько доторкнувся до її губ своїми.

Пекельні промені сонця в обідній час, небезпечно гріли землю.

Аліна, Ігор та Сергій сиділи в ресторані готелю та пили каву.

- Де Марина? – Подала Аліна голос.

- Ще спить.

Всі троє виглядали бадьорими людьми, які добре виспалися.

- Я задумав прогулянку на яхті. Що скажете? – Запитав Сергій, відкинувся на спинку стільця та поклав руки за голову.

- Ууу, яхта. Мені подобається, - оцінила вона.

- Думаю Марина до того часу повинна прокинутися, - Сергій поглянув на небо. – Зараз занадто спекотно, а от після обіду буде підходящий час для такого відпочинку.

- На днях буде вечірка на круїзному лайнері. Її організує власник цього готелю. У мене є запрошення, - Ігор дістав із чоловічої сумки 4 глянцевих листівки.

2 листівки він віддав Сергію, а одну Аліні.

- «Райська ніч», - прочитала Аліна на запрошенні, назва була виведена золотистими літерами. – Цікаво.

- Власник готелю розширює свій бізнес, тому вирішив відсвяткувати свій успіх разом із гостями та діловими партнерами, - повідомив Ігор.

- Як тобі вдалося дістати запрошення? – Шоковано, але з неприхованим захватом запитала Аліна.

Сергій пирхнув від сміху та прикривши очі долонею, потер пальцями лоба.

- Власник – хороший товариш Ігоря.

- Що? – Аліна посміхнулася.

Вона поглянула на Ігоря, в її очах була повага до свого коханого. В цю саму мить, вона зрозуміла, що мати такого чоловіка, як Ігор – це велика честь. Головне триматися за нього і не давати приводу для непорозумінь.

- Добре, що в тебе так багато впливових знайомих, - мовила вона.

- Про яких «впливових знайомих» річ? – Марина несподівано приєдналася до них та сіла на стілець поряд з Сергієм.

- Ігор дістав для нас запрошення на круїзну вечірку посеред моря, котру проводить власник готелю. І як виявилося, вони з Ігорем хороші товариші, - повідомила Аліна.

Брови Марини піднялися вгору.

- Мені все більше і більше починає подобатися Іспанія, - оцінююче мовила вона.