•58•

Автобуси футбольної команди та нашого персоналу вже стояли біля пансіонату з відчиненими дверцятами, очікуючи на своїх пасажирів.

Хтось поволі шкандибав зі своїми валізами, хтось ще збирав останні речі та виселявся, хтось вирішив попити кави на доріжку.

І вчора, і весь сьогоднішній ранок я відчайдушно намагалася виловити Дена, щоб провести з ним хоча б хвильку, попрощатися. Адже невідомо, що буде, коли ми приїдемо додому. Чи будемо ми так часто бачитися?

І як на зло, мені це тупо ніяк не вдавалося: то цього паршивця Саранова ніде не було, то мене відволікали, то поруч терся Діма або обидва тренери.

Нарешті, коли я вже вирішила, що доведеться обійтися без прощальних поцілунків, Ден сам намалювався біля лавочок, куди майбутні пасажири тягли свій багаж.

Побачивши його, я швидко накатала йому повідомлення:

«Чекаю тебе там, де я зазвичай годую Анатолія».

Я подивилася на нього: він підняв голову і, знайшовши мене очима, підморгнув на знак згоди.

Я швидко просковзнула повз дівчат та кількох гравців команди й нишком почалапала за ріг, де кілька днів тому паскудна Анька засмоктала мого хлопця.

Щоб їй пусто було! Якби я не була така добра, повиривала б патли, клянуся!

Раптом хтось міцно схопив мене і, силою розвернувши до стіни, спиною притиснув до неї.

Я ще не встигла оговтатися і зрозуміти, що це Ден, як уже опинилася між двох сильних рук по обидва боки від мене.

— Попалася, солоденька!

Я вперлася долонями в сильний торс і прошепотіла:

— Дене, що ти робиш?

Він зробив небезпечний вираз обличчя й відповів:

— А що? Коварно спокушаю беззахисну й безневинну сестру напівзахисника!

Його обличчя вже було біля мого, а рука ковзнула під курточку.

Я обурилася:

— А якщо все це насправді не так? Може, це я підступно спокушаю капітана «Цербера» для власних цілей?

Він палко поцілував мої губи. А потім знову.
Знову і знову.

Його низький шепіт переривався частим, рваним диханням:

— Знала б ти, моя маленька спокуснице, наскільки ти близька до істини. Бо я втрачаю від тебе голову, щойно згадаю твоє ім’я. Ти моя власна спокуса. Спокуса легковажного капітана.