•35•

(Ден)

Тренувальні збори у «Верона Хілл» завжди були для нашої команди чимось особливим.

Звісно, у нашому клубі були шикарні умови для тренувань, однак щедрий власник вирішив, що гравцям не завадить під час перерви відпочити, виїхати за місто і проводити тренування в такому місці, де можна трохи розвантажити мозок і тіло.

Ну і він не прогадав.

У «Вероні» на нас завжди чекав ол-інклюзив: величезний тренувальний майданчик, тренажерний зал, басейни, СПА та триразове харчування з повним обслуговуванням.

Тренер дав один день на відпочинок, тож учорашній день я проспав.

Але сьогодні, після виснажливого тренування, коли Іванович та Бульдозер ганяли нас як собак, я вирішив розслабити м’язи, поплававши в басейні.

Дві симпатичні покоївки, які прибирали воду біля шезлонгів, не соромлячись витріщалися на мене, періодично щось шепочучи одна одній.

Я хмикнув.
Для мене це було не вперше.

Іншим разом я, може, й скористався б цим, затягнувши до свого номера обох одночасно, але зараз думки були забиті зовсім іншою дівчиною.

Натягнув на вологе тіло шорти і, поки подружки проводжали мене поглядами, стріляючи оченятами, пішов на вечерю.

Братани накинулися на їжу так, ніби приїхали з голодного краю, і я всівся за столик, очікуючи на прибори.

Аж раптом…

— Мене звати Ліка, я буду вашою офіціанткою весь найближчий тиждень. Якщо дозволите, я покладу вам прибори? — пролунав мелодійний голос.

Це ж треба. Вона, виявляється, вміє так мило розмовляти.

Моєму здивуванню не було меж: переді мною, б****, стояла Ліка. Спокуслива Ліка в милій світлій коротенькій сукні, яка оголювала її стрункі ноги.

Ліка, яка не сходила з моїх думок протягом усіх останніх днів.

Вона тут…

— Анжеліко? — я простягнув руку, щоб переконатися, що не марю, але швидко забрав її назад. — Як ти тут опинилася?

Поза зухвалої білявки враз змінилася, набула ворожості.

Вона тицьнула в мене пальцем і зашипіла:

— Опинилася? Я? Це ти як тут опинився? — вона взяла піднос однією рукою, тицяючи вказівним пальцем мені ледь не в груди. — Ти спеціально, так? Спеціально простежив за мною, дізнався, що я працюватиму у цьому пансіонаті, і приїхав сюди, щоб докучати мені?

— Докучати, солоденька? Я — тобі? — я нахилився до неї, ледь стримуючись від її солодкого аромату. — Зроби милість, будь ласка, протри свої гарненькі оченята і роздивися навколо себе.

Вона озирнулася, і в її погляді почало проступати розуміння.

— Чому ви тут?

Б****, що за грьобана х****?
Вона ще й нахилилася до мене ближче, ледь не торкаючись моєї оголеної шкіри грудьми.

Довелося стримати себе і зробити байдужий вигляд:

— Нічого особливого. Раз на рік футбольний клуб оплачує нам поїздку у «Верону» для тренувальних зборів. Клуб хоче, щоб ми відпочили і активно потренувалися під час перерви, аби добре підготуватися до турніру.

І ця капризна заноза, не думаючи, що робить, різко тупнула ногою, забувши про піднос у руках.

Той зіскочив і впав на підлогу з таким шумом, що на неї обернулися всі.

Тренер схопився з місця одночасно з Дімою і, побачивши її, простогнав:

— Та що це, б***, за кара така?!