Спогади

Ти не зможеш все забути, 
Спогади не залишать ніколи тебе, 
Ти не забудеш мене,
Все буде нагадувати про нас,
Гадаєш, зараз я хочу тебе бачити?
Помиляєшся, мій милий, дуже сильно
Я хочу стерти тебе з пам'яті своєї
Але нажаль не під силу це
Я зібрала всі фото наші спільні,
Але рука не піднялась їх знищити
Сховала якомога далі із своїх очей, 
Видалити наші відео, не змогла також, 
Закинула у схованку, щоб серце не боліло
А знаєш, чому? Я тобі розкажу...
На них в нас очі палають коханням, 
Не знаю як твої, а мої точно, 
Я дивилась на тебе справдв закоханими очима
І могла дивитись далі, але ти не обрав мене,
Ти пішов тоді, коли мені потрібен був,
Тепер в очах немає ні краплі любові до тебе
Ні, ти не думай, що там ненависть, це не правда,
Я не можу ненавити людину, яку кохала всім серцем,
В очах моїх до тебе лише байдужість,
Для мене ти помер, коли пішов,
Для мене тебе не існує більше в моєму серці.
Я досі зберігаю, першу подаровану квітку тобою,
Але тепер поряд лежить остання твоя квітка,
Досі у пам'яті момент, як ти зривав цю троянду, 
Намагався, щоб менше колючок було, щоб не вкололась,
Не можу зрозуміти, як можна так чудово грати в почуття,
Ти сказав, давно не маєш почуттів до мене, 
Тоді чому ти так піклувався про мене всей час
Я хочу стерти всі моменти з тобою
Але нажаль це не можливо, 
Повір, до тебе це також дійде,
Будеш шукати мене в кожній дівчині, 
Наче божевільний будеш чути олитись будешмій голос і сміх
Молитись будеш, щоб хоч у сні побачити мене знову твоєю,
Кожна буде нагадувати про мене, 
Але жодна не буде мною ніколи,
Жодна не буде кохати так як я тебе.
Навіть старенька лавочка у парку,
Покаже тобі не один наш спогад,
Ігнорувати їх в тебе не вийде ніяк точно, 
Задаєш ти все тоді, кожне слово сказане мною
Одного для ми справді зустрінемось,
Ти схочеш повернути все, будеш просити почати все спочатку
Але вже буде пізно, шансу не буде ніколи.
Зустрінеш мене із сином чи донькою на руках, 
Але ти не станеш для них батьком ніколи
У мене каблучка на безіменному пальці,
Але не від тебе вона,
Я змінила призвіще своє, 
Але не на твоє, як ти хотів колись хотів,
Зі мною інший чоловік, який зробив мене щасливою, 
Він батько моїх дітей,
Ти дітей, яких ти хотів від мене,
Але ти пішов, обрав не мене і нехай,
Я скажу тобі "Дякую за минуле" і піду далі
Зможу забути, все зв'язане з тобою,
Ось тоді ти згадаєш розмову нашу останню.
Як я просила дати шанс нам останній.
Згадаєщ, як просила дивитись на мене коли говориш,
Згадаєш, тоді коли у слід мені поглянеш,
Ти все згадаєш, все до дрібниць,
Всі спогади тебе накриють одночасно,
і відчуєш те, що відчувала я тоді.
Як серце в груддях розривалось, і дихати було тяжко, 
Відчуєш мій біль всей, і далі будеш змушений жити з ним
Спогади не зітреш ніяк,
Навіть через роки ти не забудеш мене ніяк
Мій голос, сміх скрізь будуть з тобою, 
Мої очі будуть снитись тобі завжди,
Ти буде божеволіти від всього,
Але така ціна за завдений мені біль...
Будеш бачити, що я щаслива з іншим,
Інший мене обнімає, інший називає мене коханою,
З іншим у мене сім'я, інший мій чоловік не ти...
Інший батько моїх дітей, не ти....

Lii Flower
inst: @lee_lee_ya_17