Глава 2

Після тривалого дня роботи над проєктом, Аріелла відчувала виснаженість. Вона розглядала монітор свого комп'ютера, намагаючись зосередитися, коли Дамір підійшов до неї.

—  Аріелло, що ти думаєш про те, щоб закінчити роботу у мене вдома? Я замовлю їжу та вино, і ми зможемо випити та обговорити всі деталі проєкту в спокої.

—  Це може бути добре, Даміре.....

— Просто Даміре.

Згодом, коли вони вже опинилися у Даміровій квартирі, вони розташувалися зручно на дивані, що відбилося у відблисках вогню каміна.

—  Ти вмієш вибирати вино?

—  Трохи, так. 

Після вибору вина і приєднання вечері, розмова повільно переходила до менш формальних тем.

—  Я дійсно захоплююсь твоїм талантом, Аріелло. Ти неймовірно обдарована.

— Дякую, Даміре. Ви теж вражаючий лідер.

З часом, атмосфера стала більш інтимною, але Аріелла відчувала себе дещо невпевнено в цій ситуації. Наприкінці, коли Дамір почав виражати свої почуття до неї, її серце почало битися швидше.

—  Аріелло, я вас дуже ціную. Як я можу не захоплюватися вами?

—  Даміре, це... це дуже несподівано.

Після трохи невпевненої обміну слівами, їхні губи зустрілися в пристрасному поцілунку. Поцілунок переріс у ніч сповнену пристрасті та бажання. Аріелла відчувала, як її серце б'ється у грудях, коли вона піддавалася своїм емоціям та бажанням.

Наступного ранку Аріелла прокинулася в ліжку Даміра, відчуваючи себе розгубленою і збентеженою. Вона згадувала події минулої ночі, і їй було соромно.

— Даміре, що ми наробили?

—  Аріелло, це було чудово. Нічого більше.

—  Але... я думала...

—  Не думай про це занадто багато. Це була просто ніч, сповнена пристрасті. Не більше.

Аріеллі було важко повірити його словам. Їй здавалося, що вона бачила в його очах щирі почуття, але тепер він відкидав їх.

—  Я вам нітрошки не подобаюсь?

—  Ні, Аріелло. Ти мені не подобаєшся, ти приваблива та розумна жінка, але я не шукаю ніяких відносин.

Аріелла відчула себе використонаю. З одного боку, їй не хотілося змішувати відносини та роботу, але з іншого боку, вона не хотіла закохуватися в нього, знаючи, що його в нього немає почуттів.

—  Добре, я забуду цю ніч, і в нас будуть лише ділові стосунки.

—  Згоден. Це було чудово б.

Аріелла зібралася і пішла з квартири Даміра. Їй було сумно, але вона знала, що зробила правильно.

Цей досвід навчив Аріеллу бути обережною з емоціями на роботі. Вона зрозуміла, що не можна змішувати особисте життя з діловим, інакше це може призвести до болю та розчарування.