Глава 26

Кирило був дуже злий, поліцейські її шукали, але поки безрезультатно. Він вирішив сам щось зробити, бо не міг просто сидіти та чекати, особливо він боявся, що вони подзвонять, що знайшли її мертвою.

Він вирішив навідатися до детектива Андрія додому та в його офіс, може він знайде якийсь тайник, який пропустили поліцейські, адже він все збирався їм розповісти, викрадач Кіри не міг геть усе забрати, він повинен щось знайти.

Віддавши Хана та Лею сусідці, яка розпитувала, що біля їх будинку робили поліцейські, що трапилося та чому він віддає їй собак, він нічого їй не сказав, взяв куртку, ключі на прихожій, сів в машину та поїхав спочатку у його офіс.

Так як всі вже збиралися додому, Кирило непомітно просковзнув повз секретарку, кабінет був не зачинений, але огороджений стрічкою. Він пригнувся, щоб не зірвати її. В кабінеті було темно, він навмисно не вмикав світло, щоб не привертати уваги. Увімкнувши ліхтарик на мобільному він роздивився.

Підійшовши спершу до його робочого столу. Комп’ютера не було. Мабуть його забрали поліцейські. У шухлядках теж не було нічого цікавого. Було ще декілька стелажів, з непотрібними теками. Він навіть заглянув за картину з якоюсь абстракцією але теж нічого.

Значить треба їхати до його квартири. Це буде важче.

Виходячи з кабінету він зачепив торшер, він завмер, ніхто не йшов у його бік, Кирило як раз збирався піти, як побачив, що з торшера випали якісь згорнуті паперці.

Швидко схопивши паперці, Кирило швидко вийшов та зачинив за собою двері. Ховаючись за стінами та знову оминувши секретарку, він сів у машину і подивився, що ж так ховав Андрій.

Там було декілька паперів з якимись цифрами та іменами, а також папери з номерами тек. Мабуть у його кабінеті, треба буде вернутися у кабінет, якщо не знайду у його домі. А з рештою розберуся вдома.

Завівши двигун Кирило поїхав далі.

-

Як виявилося Андрій жив не сам, довелося довго вмовляти, щоб його пустили хоч кабінет оглянути, він назвався його колегою. 

В кабінеті Андрія у квартирі було значно цікавіше ніж у його офісі. У його кабінеті було все розформовано по теках, вони усі називались цифрами, він перевірив спершу ті теки, яки були з цифрами які він знайшов, на його вдачу одна з тек виявилася справою Кіри.

Цікаво чого поліцейські не дивилися тут? Невже їм було байдуже чи вони вважали, що він тримає все у своєму офісі?

Він поклав теку на стіл і став читати все, що там є. Андрій дійсно зробив багато роботи, тут були й виписки з лікарні, банківські рахунки, шкільні фото з архіву та фото як стежать за Кірою.

Кирило ледь не впустив теку, коли побачив обличчя переслідувача, а тепер й викрадача Кіри. Він знав цю людину.

Відійшовши від шоку, він схопив усю теку, швидко попрощався з господинею та сів у машину. Він їхав швидко, порушуючи закон, але справа була нагальна. Доїхавши до відділка він одразу вимагав, щоб покликали Степана, поліцейського, котрий вів їх справу.

***

Дорогі читачі, я дуже сподіваюся, що ви ще продовжуєте читати і вам подобається. Буду дуже рада та вдячна за ваші відгуки та вподобання.