Глава 12

Вечеря пройшла чудово, Кирило та Оксано одразу добре поладнали, навіть разом критикували її байдужість до власної безпеки, Оксано розповіла, що її знайомий у міській поліції мало що зміг дізнатися з того фото та повідомлення, які були надіслані з нещодавно купленої картки, яка вже неактивна. Постановили, дочекатися, що дізнається тутешня поліція.

Взагалі цю тему небагато обговорювали, Оксано запросила їх наприкінці місяця приїхати до неї вона познайомить їх із Тарасом, може й батьки приїдуть, але це не точно.

Коли Кирило пішов, вони з Оксаною прибрали зі столу, поскладали посуду у посудомийну машину, трохи подивилися телевізор та пішли спати.

Кіро намагалася залишатися у позитивному настрою, але коли вона залишилась наодинці у своїй кімнаті на неї нахлинули погані передчуття, вона не могла пояснити з чого вони виникли і їй становилося тільки сумніше.

Втішала тільки Лея, яка знову була поруч, коли їй сумно. Вона дуже розумна собака.

Вона вже майже заснула, коли почула звук повідомлення. Спочатку вона злякалася, може це знову її переслідувач, але вона швидко заспокоїла себе, вона не дасть нічому зробити її наляканою. Ризикнувши вона взяла телефон, розблокувала і Кірі дуже полегшало, коли вона побачила, що повідомлення від Кирила.

“Мені сподобався сьогоднішній вечір, в тебе класна сестра”

Кіра посміхнулася і швидко набрала відповідь.

“Це добре, ти їй також сподобався”

“Здорово, отже я пройшов перевірку сестрою, приємно знати”

“Скажімо так, але тільки першу ступінь”

“Ну хоч щось))))”

“До речі, чому не спиш”

“Якщо чесно я розмірковував писати тобі чи вже завтра подзвонити”

“Як це мило. Ти до речі підійняв мені настрій”

“А чому в тебе був поганий настрій? Все начебто було гаразд?”

“Та я напевно просто втомилась, ось і нахлинуло щось”

“Добре, не сумуй, мені не подобається думка, що ти сумуєш, а мене немає поруч щоб втішити тебе”

“Мені вже краще просто від спілкування”

“Радий це чути”

“^_^  Ну добре треба вже спати. Добраніч”

“Добраніч”

Вона заснула із посмішкою.

-

Неділю вона провела тільки з Оксаною, з Кирилом вона тільки переписувалася. Вони зранку пробіглися, потім сходили в улюблене кафе, в магазин, увечері після вечері, вони подивилися мультфільм “Рапунцель”.

Вранці вони попрощалися і Оксано поїхала додому. Їй так хотілося щоб сестра не їхала, але коли ти дорослий і ви живите у різних місцях доводиться цінувати усі зустрічі, так існує скайп та інші програми для спілкування з батьками та сестрою, але це не теж саме.

В понеділок вона вирішила піти на роботу пізніше, Кіра захотіла вигуляти Лею в парку. Поки Лея бігала, вона дивилася на оточуючих її людей, на гойдалці мати розкочувала дівчинки десь трьох років, та голосно та дуже радісно сміялася, похила пара сиділа на лавці та годувала голубів, одинокий підліток насупившись сидів та похмуро споглядав на усіх хто проходив повз, тато ловив дівчинку з гірки, а неподалік інший тато дивився як його сини бавляться у пісочниці, та дивився на годинник, мабуть поспішає на роботу, молода пара вигулювала двох вівчарок.

Їй подобалось спостерігати за людьми, становилось якось затишніше. Скільки людей, стільки проблем, але більшість завжди знаходить те чому варто радіти, цінувати мить, навіть, якщо у житті щось відбувається, головне ніколи не опускати руки і не здаватися.

Із піднесеним настроєм Кіра прийшла на роботу. Вона вже завершила проект з аркою та перейшла до наступного, їм прийшло замовлення на дитяче свято, батьки хочуть, щоб кульки прикрашали усю залу у формі слонят. Це трішки дивно, але бажання клієнтів закон, як то кажуть.

У кабінет постукав Максим.

- Виникла заковика, при доставці один букет постраждав і наречена счинила істерику, торжество через кілька годин и Марія телефонує у паніці не знає, що робити.

- Це ті фіолетово-блакитні трояндові букети?

- Так.

- Подивись на складі, там був здається один бракований, щось із бантиком, перероби той бантик і заміни зіпсований букет.

- Добре, дякую.

- Дрібниці.

- На то ти й бос, щоб без паніки швидко усе владнати.

- В мене гарна команда.

Макс вийшов і вона повернулася до слонів.