Список бажань

День 29


Минув майже місяць. Мені було важко змиритися з його смертю, але потроху я даю собі раду. Я думаю, якби не щоденник, то я б з глузду з'їхала. За цей час я перечитала сотні разів, але лише зараз зрозуміла одну річ.
За цей тиждень Джордж встиг зробити більше, ніж багато людей. Усі просто існують, живучи від зарплати до зарплати, і лише це є головною подією в їхньому житті. Я сама була такою. Відкладала гроші, щоб потім колись повеселитися, а насправді ж ми не знаємо, що станеться завтра. Новину про хворобу Джордж дізнався раптово й несподівано. Перед походом до лікаря в нього навряд чи були думки про те, що він умре за тиждень.
Я зрозуміла, що життя — це шлях. Ми йдемо стежкою, не знаючи, що буде попереду. Але тільки ми вирішуємо, якою буде ця дорога! Наші думки, ризики, вчинки... І не можна відкладати веселощі на кращий час, бо може виявитися, що в тебе його зовсім немає!
Джордж не хотів, щоб ми запам'ятали його як людину, позначену хворобою. У моїй пам'яті він завжди буде тим хлопцем, який навчив мене любити, і тим хлопцем, який дав мені цінний урок. Я повинна прожити це життя яскраво заради нього!
 
 
 
Від автора.
Проживіть це життя недаремно, бо воно лише одне

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше