Несщясний випадок

Ще трохи посидівши в тишені, дівчина встала і пішла до входу, -пробач, мені треба іти. -дівчина швидко вибігла з ресторану і мила в машину, вдавивши педаль до підлоги, вона рванула до дому, -чому я така дура ..   чому я могла хоть на секунду подумати що ми будемо разом, його стільки часу не було, а я така дура.. в нього напевно дівчина є.. -по щокам покатились сльози, вона не знала чому іменно вона, вона цей жах має терпіти, -ТВОЮ МАТЬ, -Дівчина не замітила як її підрізають, машина, світло, стовбур.

-пройшло не малу часу, а дівчина все ще в відключці, вона лежала на білій простинці, а біля неї сидів молодий хлопець, гарний, високий, -да щоб вас в гробу перевернуло. Чому вона не приходить до тями? -Кирил, лікар в платній лікарні, один з самих видатних лікарів.

Пройшло пару днів, лікар все ще був рядом з дівчиною, старався не відходити від неї, хоть з нею все добре, але клятву дав. То й працює на благо людям. -ще довго спати будешь принцеса? -мм?.. -дівчина відкриває очі, але їй це дається дуже тяжко. - Наталья, ви в лікарні. -а ви? - ваш лікар. - ясно, тоді я поїду, -ні, ні в якому разі.

Хлопець почав ходити по кімнаті і читати нотацію чого вона має залишитися, -а ми з вами не бачились раніше? -Наталя, бачились, ви мені допомогли, -а ви мені, -може сходимо кудись? -я не проти.. але, -після вашої виписки.

Лікар усміхнувся і вийшов з палати, оставивши дівчину один на один з собою, -"і що мені робити?"..