Глава 4

Цей ранок пішов не за звичним сценарієм. Сілін прокинулася від гуркоту в двері.

• Сил, вставай, робота є, - за дверима стояла Нікс і лупила носком чобота у двері.

Ледве розплющивши очі, Сілін почала навпомацки пробиратися до дверної консолі, мигцем звернувши увагу на годинник. Той показував четверту ранку.

• Взагалі очманіла? Ти час бачила? - сонним голосом пробурмотіла Сілін, впускаючи Нікс.

Та, завалюючись у кімнату, прокричала на вухо своїй учениці:

• На збори п'ять хвилин, чекаю на тебе в зброярні, - і вибігла з кімнати.

Від таких криків Сілін навіть прокинулася. Покрутивши головою і прийшовши до тями, почала поспішно збиратися. Вона натягнула бойовий костюм, броню і, взявши зброю, спустилася сходами на парковку, що розташована поруч із житловим корпусом. Застрибнула на найближчий гравібайк, яких зараз у такий ранній час стояло дуже багато. Викрутивши ручку акселератора на повну, вона понеслася в бік злітного майданчика.

У нічній тиші вузькі вулички бази мали заспокійливий вигляд, і цю тишу зараз порушував тільки її байк і охоронні дрони, що пролітали над дахами будівель. Наближаючись до майданчика, вона здалеку бачила, як кипить робота в ангарах із технікою. Зупинившись просто біля злітного майданчика, Сілін злізла з гравібайка і підійшла до Нікс, яка сиділа на пластикових контейнерах з боєприпасами просто навпроти двох припаркованих кораблів.

Вона вже була повністю екіпірована у свій льотний костюм чорного кольору з легкою навісною бронею на плечах і грудях, зі штурмовою гвинтівкою за спиною. Шолом із глухим забралом лежав поруч. Він виглядав як чорна головешка. На місці очей у нього червоним кольором світилися сенсорні смужки, що передавали зображення оператору через імпланти. Усередині шолома було розміщено безліч сенсорів і датчиків, включно з тепловізорами, інфрачервоними датчиками, радарами, сканерами та іншими. Вони забезпечували Нікс інформацією про навколишнє середовище, виявляли загрози і допомагали орієнтуватися в просторі. Потік інформації йшов безпосередньо в церебральний імплант, там оброблявся і видавався прямо на сітківку ока. Сілін такі технології поки що були недоступні, бо їй до ініціації було заборонено ставити такі імпланти. Тож вона знову з сумом подивилася на свій шолом із прозорим забралом, у якому слід було покладатися тільки на свої очі. 

• То яка на нас чекає робота, що ти до мене вломилася в таку рань? - зі зітханням запитала вона.
• Мій агент із гільдії найманців підкинув роботу на одному з наших місяців.
• Ти ж не береш зазвичай мене на свій підробіток, що змінилося?
• Ну, по-перше, робітка дрібниця, а по-друге, тебе потрібно випробувати в справжньому бою.
• Отже, Сіндал у курсі? - вона з недовірою подивилася на наставницю.
• Звісно, він у курсі, тим паче ти мені весь час кажеш, що хочеш сама заробляти, а тут тисяч тридцять вийде. Ну, то як?
• Добре, якщо ти вважаєш, що я готова, - трохи замислившись, відповіла вона.
• Тоді застрибуй у свою "Альфу".

Граціозно зістрибнувши з контейнера Нікс швидким кроком вирушила до свого корабля.

• Що хоч робити треба буде? - уже навздогін їй прокричала Сілін.
• У процесі розповім, - відмахнулася та.

З-за крила "Альфи", на якій літала Сілін, вискочив Ерік і з веселою посмішкою на обличчі підійшов до неї.

• Можу тебе привітати, твій перший бойовий виліт. До речі, тримай мою стару борду, може стане в пригоді зламати двері або камери відключити. Загалом, сама придумаєш, не дарма ж я тебе користуватися вчив нею. Проги я туди свої завантажив, тож усе має працювати.

Вона взяла в руки невеликий прямокутний планшет із сенсорним екраном і закріпила на лівому стегні.

• Спасибі велике, постараюся повернути цілим.
• Усе нормально, він тепер твій. Тобі він потрібен, а в мене тільки припадає пилом. Так, і зайди до мене, коли повернешся, мені тут обновки привезли, похвалюся.
• Добре, після повернення відразу забіжу.
• Тоді бажаю удачі, покажи їм там.

Посміхнувшись і помахавши на прощання рукою, Сілін почала забиратися в кабіну. Сівши в крісло пілота і пристебнувшись, за допомогою кнопок на панелі закрила прозорий ліхтар кабіни. У цей час Нікс на своєму кораблі вже почала зліт і повільно піднімалася вгору. 

Увімкнувши приладову панель, Сілін запустила двигун і бортовий ШІ привітав її:

• Двигун запущено, корабель готовий до польоту.

• Диспетчер, мій позивний "Біла ніч", прошу дозволу на зліт? 
• Зліт дозволяю. - безпристрасним голосом відповіли в льотному командному центрі.

Піднявши крила в польотне положення, вона почала потихеньку піднімати корабель у повітря. Злетівши і прибравши шасі, взяла курс на корабель Нікс, яка повільно набирала висоту. Набравши швидкість, Сілін порівнялася зі своєю ведучою.

• Ну що, почнемо синхронізацію, - у динаміках шолома почувся голос Нікс, - відправляю запит.
• Запит на синхронізацію, підтвердити?
• Підтверджую.
• Логічні ланцюги підключено. Отримання координат.
• Координати я тобі передала, тепер летимо на Лісітею, наша мета там.

Обидва кораблі з різким прискоренням почали свічкою йти в небо.

Гул повітря, що розрізається за бортом, і ревучих двигунів, які боролися з гравітацією планети, діяв на Сілін чомусь заспокійливо.

 У якийсь момент польоту індикатор горизонту в лобовій проекції ліхтаря змінився сканером простору. Гул за бортом і рев двигуна вщухли, було чути тільки тихе гудіння реактора.