Розділ 11: Оазис

Поки Ліла й Амара мандрували пекучою пустелею, їм починало здаватися, що вони ніколи не досягнуть місця призначення. Вони були втомлені, мучили спрагу, сонце пекло їх невблаганно. У той момент, коли вони вже втратили надію, вони побачили щось удалині.

Це був прекрасний оазис, оточений пальмами та з прозорою прохолодною водою в центрі. Дівчата поспішали до нього, прагнучи відпочити й поповнити свої запаси.

Підійшовши, побачили, що не одні вони. Група мандрівників також зупинилася в оазисі, шукаючи притулку від суворого сонця пустелі. Мандрівники були різноманітною групою, включаючи людей, ельфів і навіть папугу, що говорить.

Спочатку дівчата не вагалися підходити до незнайомців, не знаючи, чи можна їм довіряти. Але розмовляючи з мандрівниками, вони зрозуміли, що у всіх спільна мета: зняти прокляття, яке спіткало їхні землі.

Кожен з мандрівників постраждав від прокляття по-своєму, і всі вони шукали рішення. Кожен зібрав інформацію та підказки, які могли б допомогти їм зняти прокляття, але їм потрібна була допомога зібрати все це разом.

Ліла та Амара зрозуміли, що вони можуть стати ключем до вирішення головоломки. Вони поділилися з групою власними знаннями та досвідом і разом почали складати план зняття прокляття.

Мандрівники виявилися безцінними союзниками в їхній подорожі, надавши дівчатам знання та підтримку, яку вони не змогли б знайти самостійно. Вони поділилися їжею та водою і навіть запропонували допомогти захистити дівчат, поки вони продовжували свою подорож через пустелю.

Коли вони залишили оазис, група відчула єдність і мету. Вони знали, що вони не самотні у своїх пошуках, і що вони створили зв’язок, який допоможе їм подолати навіть найскладніші випробування.