Розділ 15

Як багато ми маємо за плечима життєвого багажу. Усі наші здобутки, висновки з поразок, переконання й речі, в які ми віримо, складаються в умовне каміння, що його доводиться збирати упродовж всього життя.

На камінцях залишаються відбитки прожитих днів. Хвилі подій обтесують їх, змінюють форму і дають новий зміст пройденим урокам. У кожному прийдешньому дні є частина цього великого пазла, який допомагає зрозуміти, що саме маєш робити зараз — розкидати каміння чи вже збирати усе, що розгубив по світу, втілюючи свої мрії.

Реальне ж каміння має цілком звичайне призначення. Та у вмілих руках навіть скеля може ожити. Прекрасні фігури витончених панянок у парках, архітектурні ансамблі з валунів, теплі будинки і мереживна бруківка виходять з – під долонь майстрів. Всього і не злічити.

На Січі ж галька використовувалася у якості засобу для виховання в козаках стійкості і гнучкості.

Над головою у молодика вішали сітки з камінням. Неподалік розпалювали багаття. Орієнтуючись лише на відблиск вогню потрібно було пройти вздовж стовбура, що лежав під ними і не зачепити жодної сітки. Це видавалося досить тяжким завданням. Але відчуваючи в собі мужність Сірко ступив на колоду без вагань.

Пломінь внутрішнього вогню віддзеркалювався у просторі. Мерехтливе світло ватри допомагало відкинути переживання і зануритись у саме серце вогню, який сповнював життєвою енергією.

Не відводячи погляду від спалахів молодий химородник впевнено крокував, лавіруючи поміж важких камінних перешкод.

Крок за кроком, оминаючи сітки, Іван наближався до перемоги над довколишнім світом і змістом речей.

Розуміння, що межі власних можливостей не існує, додавало сил у борні з ворогами. Проникнення в процеси, які трапляються у Всесвіті, читання знаків, які надсилає Провидіння — подароване Вищими Силами вміння галдовника допомагало втілити велику мрію про свободу для усього народу. Провісник нового світанку у житті людства уважно слухав шепіт буття. Втаємничений у секрети подальших подій він перебирав їх, як намистини, виокремлюючи найважливіше і збираючи докупи речі й слова, що могли підбадьорити. Несміливе світло свічки, що пломеніла в його душі, міцніло і розгорялося. Стрижень, який тримав у купі Сіркові помисли і дії, ставав сталевим. Його оборона з паралельного світу готувалася до ратної сутички з пекельними супротивниками, що не збиралися поступатися.

Бути незмінною основою чогось вкрай важливого, втіленням месника з кришталевим глуздом стало козаковою застановою.

Просочуватися, як вода, між видимими і невидимими бар’єрами, вкладати свої вірування в те, що здавалося неважливим і беззмістовним, — усім своїм життям характерник намагався донести це до тих, хто мав стати його послідовником.

Ляні не довелося повторювати прадідів шлях. Її каміння було зовсім іншого штибу. Розкидане по всіх закутках свідомого і несвідомого воно часом розчавлювало, вселяючи думку, що звільнитися від його ваги неможливо, зводячи нанівець намагання перемінити існування на краще.

Дівчина мала врешті зазирнути в очі чудовиськам, що їх витворила її уява і позбавити їх влади над собою. Було лячно, але без цього рух вперед, до головного, припиниться. Тому вона все ж наважилася на цей крок.

Виявилося, що не все так катастрофічно. Потвори насправді були милими драконами, які пішли, щойно їх приголубили і зрозуміли. Перемігши паніку поляниця знову стала спокійною і врівноваженою.

Кожен з нас має своє каміння з помилок і здобутків. Головне це розуміти і не переоцінювати своїх поразок.

Ми самі створюємо реальність. А все, що придумала людина, нею ж і буде подолано.

З її душі впав тягар минулого. Нарешті юнка порозумілася сама з собою.

Лише пройшовши усі випробування, які готує для тебе доля, зрозумієш який ти насправді.

Тепер вона цілком це усвідомлювала.