80. Артур. "Я таки не помилився"

З повстанцями без лідера ми розібрались швидко.

— Ти вже прямо як справжній король, хоч ще і не король, — усміхнувся Генрі. 

Він теж допомагав, королівська варта діяла злагоджено. Річард також взявся за одне з моїх доручень навіть без прерікань. І коли все закінчилось, підійшов до нас.

— Ну, ніби цього разу обійшлось, —  сказав брат, поглянувши на мене.

— Так, обійшлось, — я кивнув. — Але нам не можна розслаблятись. Якщо країна не стане одним цілим, де всі стоять одне за одного, то ворогам буде легше все зруйнувати, — я поглянув на брата. — Ти дуже допоміг мені сьогодні. Особливо з Марією. Я дуже вдячний тобі, Річарде.

— Я був не правий, що ворогував з тобою, — сказав Річард. — Зрештою, ми в одному човні і якщо будемо змагатися між собою, то цим скористаються наші вороги…

— Саме так, — я кивнув. — Радий, що ми з цим розібрались. А в королівстві ти можеш зайнятись будь-чим. Я буду тільки радий, якщо ти візьмеш на себе якусь частину роботи короля. У мене багато планів, як покращити життя наших людей. Буде непросто. І мені потрібні сильні прибічники. Такі, як ти, як Генрі, — я поглянув на друга. — Правда, Генрі буде не до того, певно. І теж доведеться поїхати на батьківщину. 

 — Навіть коли ми будемо далеко один від одного, то все одно залишатимемось друзями. — усміхнувся Генрі. — Тож і наші держави будуть союзниками. 

— Так, це точно, — я теж усміхнувся. — Треба буде прокласти залізну дорогу від столиці до столиці. Це б дуже спростило взаємодію. І так, я збираюсь повертати технології, — я поглянув на брата. — І поговорю про це з батьком. Та ж медицина і транспорт можуть дуже покращити життя людей. Але ми не будемо гнатись за небезпечними для довкілля технологіями. Будемо шукати екологічні альтернативи. Також я хочу зробити вільний доступ до освіти і медицини для всіх.  Кажу тобі одразу. Якщо ти проти, хочу це знати. Але я все одно не відступлюсь від цих планів. 

 — Я ніколи не був проти цього, та й Гелена теж, — Генрі усміхнувся. — Буду тільки радий впровадити всі ці новації. Звісно. лише ті з них, які не нашкодять довкіллю…

— Я теж не проти, — кивнув брат. — Головне не ті ядерні штуки. 

— Я вже бачу це майбутнє, — я усміхнувся. — Люди знову будуть максимально вільні. Це моя головна мета. І сподіваюсь, що всі разом ми зможемо це впровадити… 

***

Коли я вже збирався йти до покоїв Марії, мене зустрів король.

Він попросив мене на два слова, і я зайшов до нього перед тим, як йти до коханої. Може, він підслухав нас з Генрі і братом? Я трохи напружився. Все ж, батько був дуже проти технологій. 

— То про що ти хотів поговорити? — запитав я. 

— Хотів подякувати тобі за твою сміливість, — сказав він. — Я таки не помилився, що вирішив обрати тебе своїм спадкоємцем! 

— Хіба ти обрав мене не через вагітність Марії? — здивувався я.

 — Звісно, ні, хоча я хотів, щоб ти мав сім’ю, без цієї умови ти за своїми науками ще довго залишався б холостяком, — батько лукаво усміхнувся. 

— Тобто… Серйозно? Ти спеціально це зробив? — я ще більше здивувався. — А Річард був впевнений, що зможе потягатись хоч в цьому. Але до речі, ми з ним помирились. Він врятував Марію по факту, якби не він, я б не встиг… І тоді невідомо що трапилось би. Я дуже йому вдячний.

 — Я радий, що Річард змінився, став серйознішим. Думаю, що пора мені відійти від справ, відпочити. А ви з Річардом будете далі продовжувати розпочате мною… Ти міг би призначити його головнокомандуючим військом або міністром…

— Ну, якщо він захоче, я не проти. Хай обирає те, що йому цікаво. А з моїх планів… Я в першу чергу хочу повернути медицину і освіту для всіх. Знаю, що технології в свій час дуже нашкодили людству, але інші країни все повертають і ще трохи і ми будемо сильно відставати. Якщо не почнемо зараз. Але ми не будемо використовувати те, що шкодить природі, думаю, це оптимальний варіант. 

 — Що ж, можливо, я був і не правий, що так категорично забороняв технології з минулого… Якщо наші вороги користуватимуться ними, а ми будемо безпорадні перед ними, — зітхнув батько. — Головне лише — вчитися на помилках наших предків і не повторювати їх…