Сорок Плюс Один Труп

ЕПІЛОГ. Нічого особливого

У квітні Джесс прокинулася від фотографії пральної машини.

Було 6:52 ранку.

Вона лежала на боці, телефон світив просто в обличчя, Бен спав поруч.

Повідомлення від Емма:

Is this hose supposed to look like this?

Нижче — фотографія.

Джесс збільшила.

Зменшила.

Знову збільшила.

На фотографії був звичайний шланг.

Можливо, трохи вигнутий.

Можливо, ні.

Вона вже набрала:

НЕ ВМИКАЙ МАШИНУ

Подивилася.

Стерла.

Написала:

Вода тече?

Емма відповіла майже одразу.

no

JESS:
Пахне горілим?

EMMA:
no

JESS:
Тоді чому ти дивишся на шланг о 6:52 ранку?

Пауза.

EMMA:
Кевін dropped a sock behind washer

Джесс закрила очі.

Поруч ворухнувся Бен.

— Що?

— Нічого.

— Діти?

— Так.

— Усі живі?

— Так.

— Тоді сьома ранку.

Він натягнув ковдру на голову.

Джесс знову подивилася на телефон.

Емма:

also I think Медді is engaged

Джесс сіла.

— ЩО?

Бен під ковдрою:

— Що сталося?

Телефон задзвонив.

Емма.

Джесс відповіла:

— Що означає «думаю»?

— Тихо.

— ЩО ОЗНАЧАЄ...

— Mom!

Джесс замовкла.

Бен уже сидів.

— Хто заручився?

Джесс махнула рукою.

— Не знаю!

Емма шепотіла:

— Я сказала think. Не engaged-engaged.

— Скільки видів engaged ти знаєш?

— Вона погодилася.

— На що?

— На summer internship.

Джесс дивилася в стіну.

Бен повільно ліг назад.

— Я її люблю, — сказав він. — Але я більше ніколи не прокидатимусь.

Джесс притиснула телефон до вуха.

— Емма Картер.

— Що?

— Ти написала мені, що твоя сестра заручена.

— Я написала I think.

— Це не допомагає.

— Я ще не прокинулась.

— Тоді навіщо ти пишеш людям?

— Через hose.

Джесс встала з ліжка.

— Починай спочатку.

Історія виявилася значно менш цікавою.

Медді подалася на літнє стажування в Атланта. Не сказала батькам, бо не була впевнена, що її візьмуть. Учора ввечері отримала offer. Емма дізналася, бо Медді подзвонила їй о першій ночі.

— Чому мені не подзвонила?

— Бо була перша ночі.

— Тобі подзвонила.

— Я не мама.

Джесс відкрила рот.

Закрила.

Це було справедливо.

— Вона сама скаже?

— Так.

— Коли?

— Mom.

— Добре.

— Не дзвони їй.

— Я не збиралася.

Емма мовчала.

— Не збиралася.

— Okay.

— І припини говорити це слово.

— Яке?

Джесс завершила дзвінок.

Бен дивився з ліжка.

— Ти подзвониш Медді?

— Ні.

— Молодець.

— Не говори зі мною так.

Він ліг.

Джесс постояла.

Телефон у руці.

Не подзвонила.

Пішла варити каву.

О десятій тридцять вони зустрілися на patio біля невеликого кафе.

Цього разу без Кевін.

Це було окремо погоджено в груповому чаті.

Меган приїхала з Деніел.

Лорен — сама.

Джесс нічого не сказала.

Навіть не подивилася за її плече.

Лорен помітила.

— Він буде.

— Я не питала.

— Я знаю.

— Справді не питала.

— Джесс.

— Що?

— Ти дивилася на паркування lot.

— Там машини.

Меган сіла.

— Вона не виліковна.

Деніел поставив на стіл coffee carrier.

— Кому black?

Три руки піднялися.

Він подивився на стаканчики.

— Я взяв один.

— Чудово, — сказала Лорен.

— Я можу піти.

— Сядь, — сказала Меган. — Вони переживуть.

Джесс узяла latte.

— Я теж можу пити це.

Лорен:

— Ти ненавидиш молоко.

— Не ненавиджу.

— Двадцять років ненавиділа.

— Люди змінюються.

Меган відпила свою каву.

— Це не твій.

Джесс подивилася на стакан.

На ньому було написано MEGAN.

— Чорт.

Віддала.

Деніел сів.

Він уже звик.

Це було видно з того, що не намагався розібратися.

Меган повернула Джесс інший стакан.

— Твій.

— Дякую.

— Будь ласка.

Лорен дивилася на них.

— Ви як стара подружня пара.

— Не кажи так при Деніел.

— Я тут, — сказав він.

— Саме.

Телефон Лорен завібрував.

Вона прочитала.

Усміхнулася.

Меган помітила.

Промовчала приблизно чотири секунди.

— Де він?

Лорен подивилася.

— Чотири секунди.

— Я старалася.

— Parking.

Джесс:

— Ноа?

— Ні, папа римський.

Деніел мало не вдавився кавою.

Меган засміялася.

— Оце було зле.

— Вона зранку така, — сказала Джесс.

— Я зранку працюю.

— Субота.

— І?

Ноа з'явився через кілька хвилин.

Не сам.

Поряд ішов Ілай.

Джесс побачила.

Потім дуже старанно подивилася на каву.

Лорен це теж побачила.

— Можете дивитися.

— Я не...

— Дивіться.

Джесс подивилася.

Ноа ніс два paper bags. Ілай — коробку donuts.

— Рейчел? — спитала Лорен, коли вони підійшли.

— Emergency shift.

— Знову?

— Flu.

Ілай поставив коробку.

— I picked them.

Меган відкрила.

— Я тебе вже люблю.

— Меган, — сказала Лорен.

— Що?

— Нічого.

Ноа поцілував Лорен у щоку.

Сів поруч.

Просто.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше