Сорок Плюс Один Труп

Глава 15. Люди, які приходять на сніданок

О 7:16 ранку хтось постукав у двері.

Джесс прокинулася одразу.

Бен — ні.

Вона лежала кілька секунд, намагаючись зрозуміти, де саме перебуває і чому в неї болить ліва стопа.

Потім побачила синю сукню на спинці стільця.

Атенс.

Founders.

Танець.

Туфлі.

Меган у вікні.

Лорен на парковці.

О.

Стук повторився.

— Джесс.

Голос Меган.

Джесс подивилася на годинник.

— Ні.

— Відкрий.

— Ні.

— У мене проблема.

Бен, не розплющуючи очей:

— Вона завжди має проблему.

— Я чую! — сказала Меган з коридору.

Бен натягнув ковдру вище.

— Тоді це не про мене.

Джесс встала.

Відчинила.

Меган стояла в піжамних штанах, светрі й з двома паперовими стаканчиками.

— Я принесла каву.

— Тоді заходь.

— Знала.

Меган пройшла всередину.

Поставила один стакан на тумбу.

Другий залишила собі.

Джесс дивилася.

— Це Бену?

— Ні.

— Тоді кому?

— Мені.

— У тебе вже один.

— На потім.

— Ти хвора.

— Можливо.

Меган сіла в крісло.

Джесс узяла каву.

— Де Деніел?

— Спить.

— І?

Меган дивилася у свій стакан.

— Нічого.

Джесс почекала.

— Не роби так.

— Як?

— Мовчиш і дивишся.

— Я п'ю каву.

— Ти п'єш агресивно.

Джесс зробила ковток.

— Що сталося?

— Нічого.

— Тоді йди.

— Учора він назвав мене своєю girlfriend.

Джесс опустила стакан.

— Кому?

— Лора.

— Його колишній?

— Так.

— І?

— І нічого.

— Меган.

— Саме!

Бен перевернувся на інший бік.

Меган знизила голос.

— Це було нормально.

— Жах.

— Дуже.

— Ти в паніці, бо все нормально?

— Не в паніці.

Джесс подивилася.

— Добре. Трохи.

— Через слово?

Меган потерла долонею коліно.

— Я вчора теж сказала Керолайн, що він мій boyfriend.

— А.

— Що «а»?

— Ви обидва незалежно...

— Я розумію, що сталося.

— Тоді де проблема?

Меган відкинулася.

— Немає.

— Знову жах.

— Ти не допомагаєш.

— Ти прийшла о сьомій ранку повідомити, що чоловік, із яким ти зустрічаєшся, вважає, що ви зустрічаєтесь.

— Коли ти так говориш, звучить тупо.

— Я стараюся.

Меган відпила.

— Я просто не хочу, щоб усе раптом стало...

Вона пошукала.

Не знайшла.

Джесс не допомагала.

— Серйозним?

— Ні.

— Офіційним?

— Може.

— Реальним?

Меган подивилася.

Оце.

Джесс сіла навпроти.

— А ти думала, що він несправжній?

— Ні.

— Тоді?

— Не знаю.

За спиною Бен сказав у подушку:

— Може, просто поснідаєте.

Обидві повернулися.

— Ти спав, — сказала Джесс.

— Дуже старався.

Меган встала.

— Я піду.

— Гарна ідея.

— Ненавиджу ваш шлюб.

— Усі так кажуть.

— Ніхто так не каже.

— Іди.

Меган дійшла до дверей.

Повернулася.

— Кава друга для Лорен.

— А.

— Вона не відповідає.

— Зараз сьома двадцять.

— Вона завжди прокидається рано.

— Учора вона цілувалася на парковці.

Меган усміхнулася.

— Саме тому я хотіла розбудити.

Джесс зачинила двері перед її носом.

Лорен не спала.

Вона сиділа на краю ліжка, босоніж, у футболці, й дивилася на повідомлення від Марка.

MARK: Клер says thanks again for the lease notes. Landlord accepted most of the changes.

Надіслано о 6:48.

Під ним:

MARK: Also Mom saw a photo from last night.

Лорен прочитала вдруге.

Ні.

Наступне:

MARK: Before you panic, not THAT photo.

Вона подзвонила.

Марк відповів сонним голосом.

— Morning.

— Яке фото?

— Привіт і тобі.

— Марк.

— Group shot. Reception. Клер's friend posted it.

— І?

— Мама побачила Ноа.

Лорен заплющила очі.

— Звідки вона знає, хто Ноа?

— Не знає.

— Тоді...

— Вона спитала, хто молодий чоловік біля тебе.

— Він стояв біля мене?

— Очевидно.

— І що ти сказав?

— Нічого.

— Марк.

— Сказав, що не знаю.

— Ти знаєш.

— Саме тому це було technically a lie.

— Ти жахливий.

— Я захищав тебе.

— Від твоєї матері?

— Наші дванадцять років шлюбу навчили мене деяких речей.

Лорен потерла лоб.

— Клер знає?

— Що?

— Про Ноа.

— Лорен, Клер знала раніше за мене.

Лорен мовчала.

Марк засміявся.

— Не смій.

— Я нічого.

— Як?

— Ти дивишся на телефон і усміхаєшся.

— Ти мене не бачиш.

— Я бачив у четвер.

Лорен лягла назад на ліжко.

— Чому я тобі взагалі відповіла?

— Бо я написав про lease.

— Маніпулятор.

— Колишній чоловік. У нас transferable skills.

Вона засміялася.

Не хотіла.

— Ви сьогодні приїдете?

— На brunch — ні. Клер має event. Я допомагаю.

— Добре.

— Це прозвучало так, ніби ти рада.

— Я рада.

— Чудово.

— Марк.

— Що?

Лорен дивилася в стелю.

Колись вона б не спитала.

Саме тому спитала.

— Це дивно?

На тому кінці стало тихіше.

— Що саме?

— Ноа.

Марк не відповів одразу.

І це було добре.

— Для мене?

— Взагалі.

— Він молодший.

— Я помітила.

— Клер теж молодша за мене.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше