Розділ 34 Не стиковка

 Соня перелистувала матеріали справи. Свідотство про смерть дядечки Богдана, було перед останнім листком у справі. Йшлося в документі, що смерть від удару по голові настала миттево.

 Хоча б не мучився  - пролунало в  голові дівчини. Не зважаючи ні на що, а вона все ж далі цього слизняка, який все життя був тінью своєї названої сестри.

 Останньою в справі була постанова "про припинення кримінального провадження, у зв'язку зі смертю підозрюваного". 

 Дівчина продовжила читати справу. Дійшла до того , що її цікавило- покази дядечка. Прочитавши , знайшла  таки що шукала.

 Згідно з показів , коли нині покійний дядечко зайшов в кімнату сина , він відчинив таємний хід ( при тому де саме був важіль він не уточнював) , а зайшовши в середину таємного ходу , зачинив його.

 Раптом Даня прокинеться , аби не було якихось питань. - прочитала в голос , рядки з протокола дівчина. І вибрався він точно так же . Відчинивши двері в синову кімнату , з середини ходу.

 Згідно з тими ж матеріалами , і власними спостереженнями дівчини , поліція обстеження таємного ходу не проводила. Вони туди навіть не заходили. 

 Соня покосилася на слідчого. Поліцейський навіть і не приховував , з яким би задоволенням обвів її бездиханне тіло крейдою. 

 Взагалі отримати справу для ознайомлення було не просто. Юристу родини, довелося нагадати норми права. Потерпіла сторона ,  має право бути в курсі росслідування. 

 Поліцейський дуже не зрадів , коли йому нагадали про норму закону. Зі словами - на читай , як так треба- кинув теку на стіл. 

 Набравши повітря в груди , зважилася звернутися до поліцейського , завідома розуміючи що то марна трата часу: 

- У вас у справі , є...

 Слідчий ,знаходячись на межі , хлопнув рукою по столу.

- Слухайте пані - крізь зуби цідив коп- Справу закрито. Ось- він кинув ключі дівчині - Ваша автівка на стоянці, речі заберете у камері речових доказів. ВСЕ. Справу закрито. 

 Соня , відверто ні на що інше не чекаючи , встала з місця. 

Ранувато поліція справу закрила. Не сходяться кінці з кінцями.  Що думаєте? Пишіть в коментарях,які дуже радують автора;-)