Розділ 31 Коли слова не допомагають

 Соня ледве дочекалася  закінчила сніданку. Вставши за столу , пішла слідом за Олександром.

 Повернувши за ріг , вона й не вчулася ,як опинилася в обіймах хлопця. П'янкий, хмільний доторк губ, на мить вирвав з світу ,змусивши забути про усе на землі.

- Сьогодні ми чогось такі злі з рання.

 Він поправив локон за вушко дівчини. Зібравши всі сили в кулак , відштовхнула хлопця. Здивовано піднявши брови, запитав:

- Ти чого?

- Що... в тебе ...з Лізою?- важко дихаючи, борючись з пристрасним бажання, запитала вона.

- А ... Ти про що?

 Наймовірним зусилля волі , вона зробила крок назад. Хоча тіло волало, благало про зворотне. 

- Що ...в тебе ...з Лізою? 

-  Вона вчора така нещасна була. Їй так самотньо стало в цьому дому ...

 Лице Соні перекосило від люті:

- А ти ж ... Ти ж ... Не лишився осторонь. Утішив... В ночі... В спальні...

 Брови Олександра піднялися, губи розплилися в посмішці. 

- Дівчинко ми не подружжя , і навіть не пара. І я тебо,про те з ким ночі проводжу, не звітую і не збираюся. 

- Та пішов ти

 Штовхнувши в плече ,  пішла в коридор. Ноги  самі винесли в парк. Прохолодний вітерець, дещо остудив пил сварки. 

- Соня - знайомий голосок пролунав над вухом. 

 Руки хлопця лягли на плечі. 

- Злюкою ти мені подобаєшся більше. 

 Різкий , владний ривок , і Соня вже перед обличчям Дані. Не встигла нічого сказати , як пристрасний поцілунок накрив вуста. 

- Злучка - полуюці шию , шепотів на вухо хлопець- Маленька Соня злючка. Хто б міг подумати. 

 Рука хлопця, по господарські вже на повну хазяйнювала під футболкою. Дівчина , опустила руки в низ , розстібаючи штани. 

- О дівчина осміліла.- відповів він , знімаючи футболку з дівочого тіла.

- Мовчи - вона завела руки , розстібаючи лівчик. Мить , і мережева тканина вже на землі. - Роби свою справу. 

 Даню вмовляти не довелося. Обхопив її, він повернув задумом до себе. Різко нахилив в перед. Соня обіперлася об лавку руками. Одним рухом ,здерши шортики з трусиками , він ввійшов в дівчину. 

 Розпалене  бажанням тіло , обдуваєме вітерцем, ритмічні, набираючи силу рухи в середині вирвали з реальності.

 Знаходячись в солодкій прострації , Соня не відразу відчула як Даня зупинився .

- Чого ...ти ... встав?- задихаючись ,  насаджуючись на член , сердито запитала дівчина. 

 Вона обернулася , і побачила ошелешеного ( от уже кого уявити таким не могла ) Олександра. Сором відразу накрив дівчину. Гола , обпершись рачки об лавку , з членом  в середині.

 Але перш ніж хтось щось встиг сказати , Даня продовжив таранити Соню, вириваючи стогони задоволення.

 Олександр, дивлячись на дану картину, просто розвернувся і пішов.

Ну як розділ? Пристрасті зашкалюють. Пишіть в коментарях