Розділ 16 Відмазка для копа

- Убивця повернувся на місце злочину - пролунав чоловічий голос. Повернувши голову  побачила Олександра. Посміхаючись їдкою посмішкою , сказав - Оце слідчий зрадіє. 

- А ... А ...- Соня висмикнула руку, і вирішила що найкращим захистом , буде напад - А ти що тут робиш? 

- В тлуалет ішов.

- Він на першому поверсі.

- Ага. - самовдоволено посміхнувся хлопець - Поряд зі сходами. По яких ти , так цікаво ...

 Скрип передостанньої сходинки перервав сварку. Однією рукою вихопивши ключ з замка , іншою притис до стіни. Заховавши ключі в кишеню ,обняв за талію і сказав:

- Поцілуй мене.

- Що?!!! - дівчина була шокована - Як?

- Швидко і пристрасно. 

 По вилізшиз з зіниць очах , бачачи  що того не буде, взяв справу усвої руки. Першу секунду Соні захотілося вліпити нахабі ляпаса. Проте жар по тілу розійшовся. Вона й сама не помітила як відповіла на поцілунок.

 Руки дівчини обняли хлопця.  Притискаючись до тіла, вона погладжувала спину, просовучи руку під футболку. На мить вони обидва забули про все на світі. Але тут:

- Ка хи . Ка хи. 

 Відірвавшись один від одного , подивилися вбік. Перед ними стояв помічник слідчого. Розплившись в посмішці , хлопчина заявив:

- Я звісно все розумію. Але ви б вибирали більш усамітнені місця. 

- Так ми ж у себе в дома. 

- Розумію . Ваше право. Але - кивок на зачинені двері - Біля місця злочину особливо не крутіться. 

- Добре. 

 Тримаючи в обіймах дівчину розвернувся, і так і пішли по коридору. Соня відчувала погляд поліцейського позаду. Але більше її починала турбувати рука Олександра, перемістившася зі спини на сідниці. Приємно турбувати.

" Так . А ну дала йому. - волала підсвідомість - Та ляпас йому дай. Останній шанс. Заходиш до себе , і закриваєш перед його носом двері. Та ти слухаєш мене взагалі?"

  Крик розуму , наглухо заглушило шепотом тіла. Відчинивши двері , зайшли в середину. Як тільки двері захлопнулися ,Соня накинулася на хлопця. Розімкнула обійми, аби стягнути футболку , що в пориві пристрасті полетіла на підлогу. Її світер туди ж відправився. Хлопець покривав поцілунками шию , груди, вивільнені від лівчика.

 Йдучи в обіймах по кімнаті , парочка наштовхнулася на столик. Спустивши спідницю на підлогу , Олександр підсадив дівчину на столик.  Флакончики з парфумами , гребінці , пудри з помадами полетіли на підлогу. Нахивши Соню на зад , він впер її спиною в зеркало , знімаючи останню частину одягу. 

 Нахилившись поцілув в вуста . Обхопивши ноги під коліньми , увійшов в уже гарячу дівчину. Опираючись руками об столик , дівчина подалася на зустріч . Олександр не поспішав , по волі набирав темп, що доставляло Соні справжне задоволення. 

 Мить бложенного кінця , злиття во єдине , в обох настав в одночас. 

 Ну ось такось відмазалися від поліцейського. Загралися дещо, але обидва задоволені;-)